Ответы на вопрос:
Про повість вольтера "простак" повість “простак“ була написана вольтером у 1767 р. дія повісті "простак" повністю розгорталася у франції, хоча головний герой — індіанець з племені гуронів, який за збігом обставин опинився на території європи.незважаючи на доволі примітивну композиційну побудову та стриманий виклад думок, протягом твору наскрізно простежувалася його сатирична спрямованість. найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. простак робить вчинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. чим глибше простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. поступово він розуміє, що навіть біблію, джерело мудрості й добра, використовують як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. чиста душа простака, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми, опирається фальші людських стосунків, тоді як інші й не помічають її. ідейний зміст повісті вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. головна суперечність твору: "природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації). в центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають". природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. в основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів). головна сюжетна лінія — історія кохання простака і юної вродливої сент-ів. спочатку події відбувалися в нижній бретані, в пріораті гірської богоматері. своїми наївними, але влучними судженнями гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів. у другій половині твору простак, відзначившись у битві з ійцями, що напали на узбережжя, вирушив в париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою сент-ів. проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом".всі можновладці, до яких звертався простак, а за ним і сент-ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення.вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим.твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи климента xiv орден не був розпущений зовсім.
Популярно: Математика
-
Darya001223.04.2023 14:12
-
11111009873528015.09.2020 00:12
-
vagar10.02.2021 20:27
-
эма2418.07.2022 01:49
-
tima300230.04.2023 00:45
-
Nikito2301.06.2021 15:02
-
Pashitsyna02.10.2022 13:04
-
marina051025122.09.2021 23:03
-
рот4019.01.2022 13:43
-
НелиЗильбирштейн11.10.2020 07:20