Есть ответ 👍

Сочинение на тему і возвеличемо на диво і розум наш і наш язик.

159
296
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Українська мова - велике духовне надбання нашого народу моє ставлення до української мови любов до рідного краю, до батьківщини виявляється в любові до рідного слова. словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі, вона втрачає зв'язок з нею. людина стає без роду, без племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності й жорстокості, перетворюючись на подобу людини. але що то значить бути бездуховною людиною? це просто істота, біологічна істота без серця, без душі. ми часто милуємося крає природи. слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. зачудовано спостерігаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду. про що вони мріють? земна краса завжди прагнула натхненного слова. воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенди, поезії. хай же вічно звучить музика народного слова. нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими. саме так я уявляю собі ставлення до рідної мови. думка моїх однокласників була одностайна: людина не може існувати без своєї мови, без культури свого народу. я не закликаю всіх одягати національний одяг, — від цього українцем не станеш, але не знати українцям своєї мови просто соромно. вважаю, що кожен повинен знати мову й пісні своєї бабусі, яка так щиро колись розповідала нам казки, яка вчила співати. щиро вдячна своїй бабусі за те, що вона прищепила мені любов до рідної мови, до рідної землі.

а ось ця історія сталася з ним у відні. їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. нерідко жартував, мовляв, в ії вони одні, у америці зовсім інші, і в австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби кротон сплатив штраф. грошей він заробити ще не встиг, тож , мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. але стражі порядку були невблаганними та принциповими. не церемонячись, пов'язали фірцака та й повезли у в'язницю. і хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він –  кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули –  івана силу  таки «» 

коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. та ще й покрутив їх у баранячий ріг. пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. той із подиву ледь зі стільця не впав. вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. і тільки тоді, за перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. а наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному».

Популярно: Українська література