Нестайко тереодори з васюківки точні й правильні відповіді дякую ів якщо дасте відповіді розв’язання тестових завдань як називав дід ванька, коли сварився на нього? а) волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом. дід хотів, щоб хлопці: а) йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур’ян за клунею. хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у києві; б) харкові; в) львові. свиня, на думку хлопців, важила: а) п’ять пудів; б) п’ять кілограм; в) майже тонну. на характер льоха манюня була: а) спокійною; б) брехливою; в) противною. які станції метро у васюківці планувалося провести хлопцями? а) «подвір’я» і «городина»; б) «сонячна» і «кропив’яна»; в) «клуня» і «крива груша». для вчительки проїзд у метро у васюківці коштуватиме: а) три копійки; б) п’ять копійок; в) одна копійка. чому будову метро хлопці вимушені були призупинити? а) не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала. друга павла звали явою, як і острів: а) у тихому океані; б) індійському океані; в) азовському морі. батько у яви: а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер. явин дід полюбляє: а) полювати; б) ; в) доглядати за худобою. на честь діда було названо: а) шлях до києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці. мати у яви: а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради. який фразеологізм має місце у цій частині твору? а) тільки п’ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п’ят. характер у яви наче: а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь. ява кінофільм «тореадор» назвав: а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним. тореадори, на думку яви, — це: а) люди, що ризикують своїм життям; б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі. іван рень і павло завгородній мріяли, щоб про них: а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору; в) знав увесь світ. яке лихо вчинив бугай петька? а) загнав дачника на телеграфний стовп; б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн миколи. через що іван і павло посварилися, а потім побилися? а) кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший; в) бажання покататися на миколиному комбайні. на килимку у павла було вишито: а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) діда мороза. до тореадорського реманенту належали: а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка. яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності? а) арію хозе з опери бізе «кармен»; б) гімн п. чубинського; в) «єднайтесь, брати українці…» 24.коли контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання? а) кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

133

144

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

buriboyhamraev

Українська література

4,8(61 оценок)

1а 2 б 3 а 4 а 5 в 6 в 7 б 8 б 9 б 10 б 11 в 12 б 13 а 14 б 15 б 16 а 17 а 18 б 19 а 24 в

nastyakot2609

Українська література

4,8(67 оценок)

Укнизі юрія винничука “місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. тішиться метеликам, пише вірші та читає біблію. біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. а найцікавіше, що дракон, він же грицько, пише вірші. лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. ось така каламбурна зав’язка винничукової повісті-казки. далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. м’якосердий грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? навіщо зробив з нього поета? поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до господа. але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? одного дракона на всю державу замало. де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? коли народ не має кого проклинати – сили його пі. боже! пошли нам драконів! ” – роздумує автор. доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “ласкаво просимо в щуроград”. автор говорить вустами головного персонажа: “ми народ ліриків, а не воїнів. і вже тому приречені на загибель. народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією. це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті! ” на таких дещо моторошних думках хочемо завершити нашу оповідь. усе інше нехай підкаже серце та прочитання пророчого “місця для дракона” – другої книги із серії “твори” юрія винничука.