Ответы на вопрос:
Вороні, що молилась день від дня, вславляючи свою пташину віру, десь так за місяць до великодня бог дав шматок «любительського» сиру. сидить ворона в лісі між гілляк і вертить тим сирком і так, і сяк. то пхне в дупло, то суне поміж віти, в гніздо ховає й знов виймає звідти, аби лише нанюхатися всмак. а з’їсти не наважиться ніяк: триває піст, то й змушена говіти. минає тиждень, другий пролі говіє наша страдниця свята, кору лиш їсть, скоромного ж — нічого! охляла, бідна, схудла до знемоги. а сир лежить, поглянеш — сміхота: засох, поцвів, вже чимось тхне від нього. вороні хоч би що — анітелень. кінець кінцем настав жаданий день, схопила сир, дзьобнула — дивна штука! — не кришиться — твердий, як каменюка, немов лукавий клав його під прес! ворона зла! бо нічим розговітись. тримає в дзьобі свій делікатес. аж тут лисиця виткнулася звідкись і мовить, звівши очі до небес: «голубонько, христос воскрес! про тебе ходить чутка в нашім борі, що ти співаєш у церковнім хорі. я ж страх люблю божественні пісні, вони такі душевні, чарівні молю тебе, співачко незрівнянна, утіш мене своїм меццо-сопрано, псалом якийсь чи пісню заспівай. ну, я чекаю, любонько, » ворона вниз поглянула спроквола, розкрила рота й видала «вокал» сир випав з дзьоба, полетів додолу і вбив руду лисицю наповал.
Популярно: Українська література
-
DathVayolet17.04.2023 09:20
-
wenefep0712618.07.2022 15:52
-
алина388228.08.2022 20:39
-
Polinaaa1405.06.2021 08:11
-
Masterpro12303.01.2020 20:57
-
wannaone28.01.2020 02:29
-
EgoSik118.03.2020 17:23
-
Alinwhite05.10.2022 19:04
-
Янчик31226.02.2021 15:03
-
юлия2004329.08.2022 16:39