Регистрация
фракталы
17.01.2021 11:32
Литература
Есть ответ 👍

Міні твіір на тему моє ставлення до роланда

105
482
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

osipolara
osipolara
4,7(65 оценок)
  роланд - ідеал лицаря середньовічної доби                         сьогодні дочитала книгу польського письменника "хрестоносці". ніколи більше не мріятиму про лицарські часи. виявилося, що звання лицаря - то звання розбійника з битого шляху.             проте деякі риси баронів-розбійників викликали в мене повагу. насамперед, це наявність ідеалу, яким повинен бути лицар. цьому ідеалу відповідав франкський граф роланд. скоріше, він сам і був цим ідеалом.             по-перше, він виконував свої обов'язки перед сюзереном і був вірним васалом. через те він охоче виконує смертельно небезпечне завдання тримати оборону у ронсенвальській ущелині. тим паче, що це відповідає другій головній чесноті ідеального лицаря - бути відважним воїном на турнірі і справжній війні. до того ж тут була війна "за християнську віру" з "безбожними" маврами. хоча сам христос, мабуть, не впізнав би свого вчення в тому, у що вірив звитяжний граф.             як кожний лицар, роланд поважає свою зброю. його меч і його сигнальний ріг мають власні імена, як найближчі друзі. і до друзів ставиться так, як до зброї. бо ж і від них залежить виконання воїнського кодексу.             але роланд відважний до нестями. його почуття особистої честі переходить у сваволю. він не хоче ані з ким ділити славу. через те гине сам і губить тисячі франків. бо що життя лицаря, як не гонитва за славою? тому його розуміють і підтримують інші герої битви. кузен, наприклад, стримує його, коли роланд збирається сурмити у свій ріг оліфант: все одно, карл не встигне, а хоробрі повинні вмерти без жалю.             та сам граф гірко карається, коли наприкінці битви розуміє, що загинули 12 перів франції, друг і родич олів'є. і це незважаючи на те, що сарацини тікають, залишивши поле битви за роландом.             бо, зрештою, найбільше почуття, яке живе у душі лицаря, - це патріотизм, вірне служіння франції та її королю. слава роланда - слава франції, ганьба роланда - ганьба батьківщини. честь лицаря свята, бо то є честь його вітчизни. ось що головне для ідеалу лицаря середньовічної доби
EvilQueen25
EvilQueen25
4,6(13 оценок)

Стихотворение Александра Блока «Снег да снег» входит в один из сборников детских стихов, изданных в 1913 году. Сборник называется «Круглый год» и посвящен описанию того, как меняется природа на фоне смены сезонов. Стихотворения из зимней части цикла передают красоту снежного пейзажа, веселье детских игр и радостное ожидание рождественских чудес.

Произведение адресовано маленьким читателям и стилизовано образами русской народной сказки. В то же время оно написано строгим классическим строем, ритмичным и четким.

Повествование начинается с описания зимнего утра в деревне, укрытой сугробами. Перед нами предстает светлый морозный ландшафт. Ослепительный белый снег и черные стены избы – яркий контраст картинки, образ видения мира, свойственный детям.

Далее следует ряд чередующихся образов, зимних и уютных, — это пар, идущий от губ, дым из печной трубы, натопленная изба, горячий чай. Вместе с автором читатель на улице и наблюдает за персонажами в окно. Затем повествование переносит нас в избу. В комнате дедушка, бабушка и внуки. Обычные дневные хлопоты взрослых и детские игры. Ребяческая непоседливость и размеренные движения стариков создают ощущение гармонии, непрерывного круговорота жизни, где всегда рядом юность и старость, бесшабашное веселье и спокойная мудрость.

Внимание читателя направлено на детей, их беспечные забавы. Описание пронизано светлыми эмоциями – смехом, беззаботностью, добротой. Ребята резвятся в комнате, играют с котятами, затем дружно выбегают во двор за новыми развлечениями. Автор передает детский восторг от веселого катания на санках. А следующая забава, лепка снеговика, дает простор детской фантазии: «снежный великан» ожил и вот-вот схватит одного из сорванцов. Бабушка наблюдает за игрой внучат из окна избы, умиротворенно глядит на их шалости, радуясь веселым крикам и хохоту.

Основная идея произведения говорит читателям о том, что жизнь естественна и проста, в каждом моменте и в любом возрасте есть своя радость. В детстве все вокруг воспринимается так ярко и непосредственно, как никогда потом, но память о беззаботных детских днях, сказочных образах, наполняющих обычные для взрослых дела и предметы, согревает нас всю жизнь. И в старости, когда время тянется медленно, день полон раздумьями и воспоминаниями, веселые проказы и смех внуков радуют бабушек и дедушек. Ведь жизнь продолжается.

Объяснение:

Популярно: Литература