Есть ответ 👍

Твір-мініатюру "істинні та фальшиві цінності в житті людини"

258
317
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Кожен з нас має особисті уявлення про цінності в житті людини. дехто живе згідно з тими заповідями, що записані ще у біблії, але сучасне життя інколи і таких людей змушує нехтувати біблійними заповітами, а дехто і зовсім про них не має гадки. але з будь яких обставин тільки від нас залежить , як складеться наше подальше життя і яке місце буде зайнято нами у суспільстві. чи стане воно подібно бур’яну, який заважає рости іншим рослинам та лише засмічує подвір’я, чи буде воно схожим на прекрасну квітку, найкращу прикрасу двору. чи залишимося ми прикуті до землі, не в змозі навіть на трішечки від неї відірватися, щоб у повній мірі осягнути її велич, чи в нас виростуть крила і ми наче птахи, піднімемося над усім світом, щоб з висоти пташиного польоту милуватися невимовною красою нашої землі, неосяжністю нашого життя.  наприклад, видатному письменнику нашої сучасності б. олійнику, на мій погляд, вдалося піднятися над землею і дуже багато розгледіти. побачив він не тільки простори нашої батьківщини, але й добре розгледів людей, що її населяють. вважаю, що йому не все. бо є ще багато таких представників нашого суспільства, яких і людьми складно назвати. вони геть забули про людяність, про душевне тепло, любов до ближнього і милосердя. такі люди намагаються будувати своє життя за якимись незрозумілими цивілізованому суспільству принципами, відкинувши поняття совісті та честі. вони не намагаються навіть на мить замислитися над злободенними питаннями та ніколи не ламають голову над своїми вчинками. вкрасти – і якщо ти не попався – це добре, нагримати на когось без усякого поводу – ще краще. таких людей бояться діти, їх не люблять дорослі, та й тварини їх обминають десятою дорогою. для таких нелюдів немає нічого святого, навіть вбити вони можуть лише за те, що хтось їм попався під гарячу руку. але як це не дивно, вони щиро вважають, що живуть правильно, що існують за істинно вірними принципами, і не мають ніякого бажання розкрити очі, зупинитися хоча б на мить та подивитися на своє життя очами сторонніх людей. саме такі люди мають лише фальшиві цінності, які заважають нормально жити не тільки їм самим, але й тим, хто знаходиться поряд з цими людьми. ти таке вчинив, що і статті у кодексі немає ти ж найсвятіше – небо – дядьку, вбив, а це вже вище від людського суду. не менш важливе, ніж моральні принципи, у житті любої людини є здоров’я. дехто вважає, що головне у житті людини – це матеріальний достаток та багатство, влада та змога вирішувати людські судьби, але він дуже помиляється, бо це фальшиві цінності. бо коли в тебе немає здоров’я, то його не купиш ні за які гроші, а коли ти помираєш, то ніяка влада над людьми не зможе подовжити твоє життя. і навіть коли ти найбагатша у світі людина, але в твоєму житті немає вірних друзів, які б були здатні за першим покликом прийти тобі на , навряд чи ти станеш щасливою людиною. тому, на мій погляд, істинними цінностями у нашому житті є особисте здоров’я та добробут рідних, добрі взаємовідносини з людьми, друзі та справа, якою займаєшся з задоволенням.

питання поділу істини і дружби є одним з основних філософських питань міжособистісних відносин. справа в тому, що, на думку багатьох, істина в людського життя відносна, непостійна і навіть може знаходитися лише в чиїйсь уяві. а от друзі – це близькі люди, з якими багато чого пройдено. чи варто засуджувати свого друга, якщо він вчиняє дії або говорить щось, що суперечить істині? чи можна вважати ефемерну істину, прояви якої багатогранні і далеко не завжди послідовні, тим фактором, який може стати перешкодою між людиною та її другом?

добре відомо висловлювання одного давньогрецького філософа платона про свого вчителя і теж філософа сократа – «сократ мені друг, але істина дорожча». дійсно, якщо говорити про філософів, державних діячів, відомих письменників і взагалі людей, що здійснюють вплив на суспільство і користуються авторитетом, можна сказати, що істина для них повинна бути вище за дружбу. до цих людей прислухається суспільство, вони перед суспільством відпові, а тому повинні насамперед бути чесними, справедливими, послідовними. як би там не було, а при виникненні конфлікту між суспільними інтересами й інтересами окремо взятої людини, інтереси більшості завжди повинні мати перевагу над інтересами однієї особи. наприклад, якщо керівник держави дружить з впливовим бізнесменом, підприємство якого забруднює навколишнє середовище і тим самим шкодить громадянам, інтерес більшості в даному випадку є важливішим, а дружба між керівником країни і бізнесменом повинна відійти на другий план.

що ж до простих людей, які не несуть великої відповідальності перед усім суспільством, то від них не слід вимагати віддачі переваги істини над дружбою. якщо уявити ситуацію, при якій друзі ростуть разом з самого дитинства, протягом усього життя спілкуються, а потім, вже в старості, у них виникає конфлікт щодо питання, яке нібито містить істину, хтось із них може піти на поступки і визнати правоту іншого, навіть якщо це на його думку суперечить істині. хороші і вірні друзі – це велика цінність у житті людини і не варто відмовлятися від них лише на тій підставі, що у вас різні погляд на ті чи інші питання буття та істини.

підбиваючи підсумки, можна сказати, що життя людини багатогранне. однозначної відповіді на питання переважання дружби або істини дати не можна. кожна життєва ситуація може тлумачитися по-різному, людина при визначенні своєї відповіді повинна задуматися про важливість конкретної ситуації і можливі наслідки для третіх осіб.

Популярно: Українська література