Іть треба виписати 5 дієприкметникового зворота з оповідання русaлонькa із 7-в, aбо прокляття роду кулaківських

174

242

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

krejzin

Українська мова

4,4(80 оценок)

Ковтаючи образу, рушила хідником. аби приховати ніяковість, хлопець починає протирати циферблат ваг, делікатно попльову ючи на бувалу в бувальцях ганчірку. – навіщо було замикати? – сердилась тітонька сніжана, знову колупаючи невидимкою в замковому вічку. – ти не знаходив мого намиста? – спитала холодно, не давши ні отямитись, ні радісно підскочити назустріч. – а шафа ця таки загадкова! – бубоніла софійка, запихаючи до шухляди старі папери.

Катя20030000

Українська мова

4,6(86 оценок)

Твір-оповідання на основі побаченого оповідання — невеликий за обсягом прозовий художній твір, який описує один важливий епізод, розвиток однієї події в житті невиликої кількості героїв. іноді в оповіданні кілька персонажів. але творам цього жанру властивий переважно невеликий відрізок часу, коли відбуваються основні події. зауваги ♦ треба бути уважним і спостережливим, уміти вибрати з багатьох явищ навколишнього життя якийсь незвичайний випадок. ♦ необхідно викласти побачене так, щоб зацікавити читача або слухача. план 1. вступ: а) за яких обставин була почута розповідь або свідком якого вчинку ви були? б) де відбувались події; в) стисла характеристика персонажів. 2. основна частина: а) докладна розповідь про подію (вчинок). 3. закінчення: а) враження від побаченого; б) власні зауваження чи побажання. завдання напиши твір-оповідання на одну з тем: "випадок на річці", "з оповідок моєї бабусі (дідуся, матері, батька)", "на уроці", "відпочивати треба вміти", "комп'ютер — не іграшка". обережним бути не завадить літо. скільки див воно дарує: подорожі, відпочинок, екскурсії у мальовничі куточки нашої країни. звісно, кожна дитина чекає літа, бо воно приносить канікули. три місяці — так багато веселого часу. скільки різних пригод трапляється, скільки вражень! я хочу розповісти про випадок, який стався минулого року на морі. щоправда, не зі мною. героїня мого оповідання — марічка, десятирічна дівчинка, красива білявка з голубими . одного довгоочікуваного дня дівчинка разом із сім'єю сіла в потяг і помчала-полетіла назустріч морю. марічка ніколи раніше не бачила цього синього дива: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрію. морська гладінь виблискувала на сонці мірі іскорок. — мамо, яке море безмежне і привітне. я йду з ним привітаюсь ближче, — впевнено сказала марічка. — обережно, дитино. воно дійсно гарне, але може бути небезпечне. — ну що ти, мамо! хіба я маленька! — махнула рукою дівчинка і, не слухаючи останніх слів матусі, помчала у воду. марічка не зрозуміла, чому мама так каже. вона хлюпалась у водичці, забавлялась, не помічаючи, як відходить все далі від берега. та ось одна велика піниста хвиля накрила дитину. мить — і марічка опинилась під водою. що було далі — вона не пам'ятає. дівчинка розплющила очі — і побачила біля себе переляканих батьків і двох високих чоловіків у рятувальних жилетах. вони лагідно посміхнулись і сказали: — так, море гарне і добре, але обережним бути не завадить. — і вам, —ледве промовила марічка. і, притулившись до мами,