Будь ласка запишіть ознаки фолькльорних жанрів які відбуваються в байках
179
234
Ответы на вопрос:
Убайці своєрідно перехрещуються, переплітаються і зливаються два начала: давні міжнаціональні традиції жанру, загальнолюдські риси в ідеях, тематиці і, з другого боку, національна своєрідність художнього втілення цих ідей, риси конкретно-історичної самобутності такого втілення. діалектична єдність цих начал і забезпечує актуальність творів даного жанру. о.потебня уподібнював алегорії в байках до шахових фігур, до раз і назавжди встановлених правил шахових ходів. у цьому є певний сенс, якщо йдеться про канонізованість форми, деяку однотипність образів, «універсалізм» висновків. і тут же криється певна небезпека народження «вихолощеної» «байки взагалі» [19; 46], поза часом і простором. тому не менш важливо, щоб були відчутні риси конкретно-історичної самобутності. така самобутність мовних барв, характерів і типів притаманна байкам л.глібова. якщо давньоукраїнські байки писалися старослов’янською мовою з великою кількістю русизмів і полонізмів, силабічним віршем або здебільшого прозою, топоетика нової української байки кардинально відрізнялася: автори використовували розмовну мову, знижену лексику, елементи бурлеску , вільний вірш (різностопний, ямбічний вірш). за основу творів брали мандрівні сюжети, український фольклор , досвід давньогрецьких, римських, французьких, польських, російських письменників . українські автори, які розробляли жанр байки впродовж 10-30-х рр. хіхст., орієнтувалися на поширену форму давньоукраїнської байки, для якоїхарактерними є докладність, деталізація оповіді, діалогізація, мотивування вчинків персонажів. запозичення байкою сюжетних схем, художньо-зображальних засобів, елементів композиційної структури фольклорних жанрів призвело до виникнення таких її різновидів, як байка-казка і байка-приказка. байка-казка характеризується розгорнутим сюжетом, побутовою деталізацією, докладністю зображення, у ньому персонажами здебільшого виступають люди («пан і собака», «солопій та хівря» п.п. гулака-артемовського, «мірошник» є.гребінки). байка-приказка (у і.красіцького «приповістка», у л.боровиковського – «прибаютка», «приповідка») – це невеликий твір на 2-8 рядків, ознаками якого є лаконізм, відсутність розгалуженого сюжету та деталізації, яскравість , чіткість, влучність вислову («дурень і розумний», «цікавий і мовчун» п.гулака-артемовського, байки л.боровиковського). суттєвий внесок в розвиток теорії жанру байки зробив г.е. лессінг, який класифікував різні типи байок, поділивши їх на розважальні, повчально-веселі та серйозні. останні, на його думку, продовжували традиції філософської прозаїчної байки античності. в.жуковський у праці «про байку та байки крилова» простежив історичну революцію цього жанру, виділивши в ній три історичні епохи 1) коли байка була не чимось іншим як звичайним «риторичним прийомом , прикладом, порівнянням»; 2) коли байка, здобувши самостійне буття, «перетворилася на один із реальних шляхів визначення моральної оцінки для оратора чи моралізую чого філософа». сюди він виокремив байки езопа, федра , а з нової літератури – байки лессінга; 3) «коли зі сфери красномовства перейшла вона у сферу поезії, тобто набула тієї форми, якою зобов’язана в наш час (мається на увазі хіх ст.) лафонтенові та його наслідувачам».
Михайла Старицького "Ой не ходи, Грицю, та й на Вечорниці". Дослідження елементів народної драми у творчості цього письменника.
Популярно: Українська література
-
юля275910.04.2021 07:31
-
olyakak00Fokcu25.06.2020 02:36
-
Br0cHk126.03.2021 06:36
-
Данана117.02.2020 02:05
-
lailylaily18.11.2021 14:25
-
moebounejlbmehp08d3n19.12.2021 04:52
-
Kseniya00614.01.2021 17:37
-
Aizadaserikova200414.11.2020 07:10
-
Ksenia2004bi14.02.2020 23:34
-
Рита737305.11.2022 11:36