Написать твір про селянської дівчини (

Наталка — типовий образ української дівчини-селянки п'єса «наталка полтавка» і. котляревського — один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села xix століття. в основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. у народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. тому головна героїня п'єси «наталка полтавка» — цілком типовий образ української дівчини, представниці народних мас, який завдяки вдалому перу письменника об'єднав у собі найкращі риси дівчини-українки: розум, любов, добре серце. її духовна сила і чарівна краса дивують нас і зараз. з теплотою й щирістю змальовує письменник образ наталки. це — образ чесної, роботящої, здібної селянської дівчини, багатої душевною красою. досить правдиву її характеристику подає виборний: «золото— не ді окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить». але не тільки цими рисами приваблює образ наталки. вона мужня, рішуча, з тверезим поглядом на життя. наталка добре усвідомлює нерівність між бідною селянкою і багатим возним. «ви пан,—говорить наталка возному, — а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду». ця розмова показує, що селянська дівчина розумніша за хитрого «юристу». наталка не лише кохає й страждає; вона здатна захистити свою гідність, вона бореться за здійснення своїх мрій, за своє щастя. ось чому розмова її з матір'ю про женихів показує її здатність до глибокої критичної оцінки людей. почуття гідності, притаманне наталці, підкреслює й пісня, яку вона співає: небагатая і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду. вона весь час турбується про свою матір, дуже лагідна і ніжна у розмові з нею, що свідчить про велику повагу і любов до рідної неньки. та й взагалі з усіма людьми наталка поводиться доброзичливо, з відкритою душею. «добра дитина», — каже про неї терпилиха. материні сльози й докори примушують її погодитись вийти заміж за возного. вона готова на самопожертву, щоб заспокоїти в старості матір. така ситуація була дуже типовою для українського села xviii— xix століття, коли бідну дівчину примушували батьки або вона сама жертвувала своїм коханням, щоб якось забезпечити, покращити долю, злиденне життя родини. однак покірна в одних ситуаціях наталка здатна і до сміливих, рішучих дій. коли повернувся петро, вона твердо виступає проти звичаїв, не відступає перед погрозами возного і заявляє: «і коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од петра і за возним ніколи не буду». так в образі наталки котляревський змалював типові риси простого українського народу: енергійність, здатність до боротьби, усвідомлення своєї гідності, волелюбність. наталка, протестуючи проти одруження з возним, оцінює це одруження для себе, бідної дівчини, як кріпацтво. «у пана така жінка буде гірше буде кріпачкою», — говорить вона виборному. у цих словах чути негативне ставлення до кріпосницьких відносин. в образі наталки котляревський живо й реалістично підносить високі розумові і моральні якості низів тогочасного суспільства. якщо образи возного й виборного показані в сатиричному плані, то наталка — образ цілком позитивний. це відчувається не тільки в її поведінці, але й у мові. а мова головної героїні милозвучна, сповнена народними прислів'ями й приказками. кожна народна пісня, яку виконує дівчина, — це голос народної душі, справжньої, української. мені здається, що в образі наталки полтавки і. котляревський хотів показати всю красу українського народу з його неповторними традиціями, культурою, мовою; розкрити думки і почуття, якими жив наш народ у певних умовах суспільного життя, на фоні життєвих суперечностей і боротьби. образ жінки письменникові розкрити особливості поведінки представника народу яскравіше, оскільки саме жінка часто потрапляла у пригноблене становище, але саме українська жінка завжди знаходила сили боротися за своє кохання, своє щастя й свободу. 

Коли в піднебесній не знали, що таке добро, в ній не було зла, коли в піднебесній не знали, що таке краса, в ній не було потворства. все від порівняння. лао-цзилюди схильні до того, аби порівнювати все і всяк: себе із оточуючими, друзів із знаменитостями, родичів із знайомими. хтось є кращим, хтось є гіршим, але коли у цьому порівнянні гіршим опиняєшся саме ти, стає не просто неприємно, не просто гидко, а починають з'являтися комплекси. один із них - комплекс меншовартості. що ж це таке і як він проявляється? комплекс меншовартості - несвідоме і сильно перебільшене відчуття власної малозначимості, яке виявляється в оборонній або якійсь компенсуючій це відчуття поведінці (наприклад, в агресії). відчуття меншовартості є у кожної людини. це не є психічним розладом, але, навпаки, частенько є стимулом до прагнення стати кращим і здорового розвитку людини. та деколи подібний комплекс викликає депресії: людина стає закритою, знервованою, інколи агресивною. у будь-якому випадку людина намагається стати кращою, довести, що вона не гірша за усіх. так само відбувається і з українцями ххі сторіччя. багато віків наш народ був під гнітом різних держав. всі вони хотіли завоювати не лише землю, а й викорінити нашу культуру і мову. найкраще поки що це вдалося у росії, (яскравим прикладом є русифікація) адже українці зараз отримують майже усю інформацію саме російською мовою: розмовляють, чують, читають (бо більшість друкованих видань, як для дітей, так і для дорослих також друкуються не українською мовою) "ім язиком". і це у той час, як увесь світ говорить про те, що наша мова милозвучна, гарна чарівна. чому люди, які приїжджають до нас із закордону вивчають українську і знають її ледь не краще за самих українців? це питання повинен задати собі кожен свідомий громадянин, кожен патріот нашої держави. адже патріотизм і полягає у тому, щоб любити і поважати не тільки країну, а й духовні і народні цінності, які є у цій країні. для того, аби позбутися комплексів, а саме комплексу меншовартості, українці повинні перестати бути тінню росії, її ледь не таємними прихильниками. ми повинні вчити, розуміти, розмовляти українською мовою, повинні знати історію своєї країни і свого народу, повинні бути справжніми патріотами. патріотизм зароджується у наших серцях, і коли ми нарешті його там знайдемо, комплекс меншовартості зникне із нашого життя раз і назавжди.