Ответы на вопрос:
старий каштан ріс коло не менш старого будинку. власне, все на тій вуличці було підстаркувате: дерева паркан, будинки, лі тільки квітки на клумбочці змінювались що весни. а інше було незмінним, плавн ота спокійно текло життя. старий каштан був креслатим, поважним деревом, його гілля затуляло навіть деякі вікна і вкривало тінню ледь не пів вулиці.
та от одного дня щось гупнуло біля коріння каштана. і уже через хвильку чийсь тоненький голосок спитав: "а ти хто? ".
- я - каштан -хитнуло гілкою дерево, намагаючись розгледіти співрозмовника.
- о! і я, певно, каштан. точніше буду.
- та ні, каштан нарешті побачив насінину- замалий ти для каштана. чи не забився, поки падав?
- ні, ні! як на мене, краще падати, ніж бути з"їденим птахом.
- ха ха! як не забився - то маєш шкаралупу, а коли ще й птах тебе ніс, то ти, певно горіх!
- горіх? о! а це добре?
- ну, непогано. тобі додому певно іди собі.
- о! а можна, я тут ростиму? будь ласка! мені так далеко.
старий каштан роззирнувся навкруги: все на тій вуличці було підстаркувате: дерева паркан, будинки, лі і всебуло незмінним, плавно та спокійно текло
- рости, малечо,- ласкаво прошелестів каштан.
тільки однолітні дурненькі квіти-хохотушки тихенько шептались між собою.
Популярно: Українська мова
-
alisavakhnina117.04.2021 17:54
-
margogalaxowa25.09.2021 16:25
-
StayStr0g01.05.2020 14:05
-
отличница44612.04.2022 19:58
-
4yfkilo530.04.2022 20:06
-
alexnn0829.12.2021 14:08
-
Ali2009122.05.2020 17:16
-
38964820.01.2022 06:49
-
schvarzengold10023.03.2021 09:41
-
ms7143107.11.2020 18:17