До чистої мети треба йти чистою дорогою

кожна людина має талант до чогось, але його потрібно постійно розвивати і вдосконалювати. у оксани вакулко із зносич здібності до написання віршів проявилися з у ранньому дитинстві. вдосконалює їх щоденним читанням різноманітної літератури. окрім того вона активно працює над собою, позаяк прагне досягти мети поставленої у минулому. народилася у відомій в селі сім’ї. мама світлана дмитрівна вчителює у місцевій одинадцятирічці, тато іван володимирович довгий час працював у сгпп «маяк», наразі їздить на заробітки. вчителем в порадником для дівчини є рідний дідусь дмитро, який свого часу також трудився на освітянській ниві, був головою територіальної громади. з гордістю говорить і про рідну сестру олесю, яка закінчила сарненську музичну школу по класу фортепіано навчається у рівному. оксана завжди ставить собі у приклад старшу сестру, адже вона дуже працьовита, наполеглива, відповідальна. гарно відзивається і про найкращу подругу юлію вакулко, яка ніколи не залишить в білі, завжди є.

те, що донька має поетичний дар батьки помітили давно. підтримували у починаннях, при потребі. у школі оксана одразу заявила про себе хороші знання - це лише частина її успіху. дівчина активно брала участь у різноманітних конкурсах, святкових вечорах, що проводилися на теренах школи. завдячує у своєму життя великому наставнику і педагогові, директору зносицької зош і-ііі ступенів тетяні вакулко. за її словами тетяна петрівна завжди йшла їй на зустріч і постійно наголошувала, що до поставленої мети треба йти чистою дорогою. таланту цієї милої, пройнятої лагідністю дівчини може позаздрити кожен, адже вона вже має рукописну збірку, яку планує випустити у світ. окрім того неодноразово друкувалася у «сарненських новинах». усі свої думки, переживання вона переносить на аркуш паперу. описує переважно пор року, природу, рідне село. багато віршів присвятила пам’яті тараса шевченка. у її поезіях випромінюється велика любов, доброта, щирість. у дитинстві оксана мріяла бути модельєром, нині планує піти стежкою матері та дідуся . і хоч цього річ закінчила лише 9 класів, переконана, що ця спеціальність справжнє покликання її душі та серця. утім неодноразово задумувалася й над професією журналіста. але якою стежкою не пішла б у житті, вважає, що розум і знання потрібні усюди. під час літніх канікул оксана ніколи не сидить без діла, присвячує усю себе улюбленій справі, є батькам по господарству. ходить з друзями на прогулянки до річки, лісу.

ответ: Діти – це наше майбутнє

Діти – це квіти нашого життя! І це не просто гарна фраза. Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства.

І від того, як ми їх виховуємо, які зерна добра, справедливості, мужності ми в них закладемо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а й майбутнє нашої країни.

У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє нашої планети. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти – залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.

Потрібно, щоб не тільки батьки, але й всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього вони мусять, у першу чергу, поважати маленьку особистість, турбуватися про її здоров’я, освіту, особистим прикладом виховувати в ній чесність і справедливість.

Дітям необхідно добре знати історію свого роду і своєї Батьківщини, щоб пишатися успіхами своїх предків і не повторювати їхніх помилок. Малеча повинна поважати дорослих і берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління. Розуміючи свою роль у житті всієї планети, діти повинні добре навчатися, постійно дбати про своє здоров’я, підвищувати загальну культуру, тому що тільки здорові та освічені люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе і своїх нащадків.