Регистрация
ржакаmaker
Есть ответ 👍

Які слова називають власне українськими

231
272
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

поать
поать
4,5(3 оценок)
Власне українська лексика  — це слова, що витворилися в українській мові після спільнослов'янської мовної єдності, засвідчені в історичних пам'ятках, художніх творах українського народу. вони становлять основу української лексики і формують національні ознаки мови. до таких слів можна віднести: людина, держава, громада, приміщення, борщ, гай, будинок, свита, віхола, щоденник та багато інших. їх легко виділити в такий спосіб: якщо слово не має виразних ознак запозичення і в російській мові перекладається іншим, то є підстави вважати його власне українським: хвиля, мрія, гарний, нишком, навпростець. власне українська лексика має: • звукосполучення оро, оло, ере, еле: голова, берег, золото, город; • початкове звукосполучення йе: єдин (один), єлень (олень), єлей (олія); • іменникові суфікси -тель, -ство: учитель, мислитель, братство; • префікси воз-, со-, пред-: воздвигнути, возлюбити, воздати, премудрий, преподобний; • суфікси -ущ, -ащ, -ящ: трудящий, грядущий. українська мова запозичувала з інших мов слова та окремі елементи. запозичення йшли усним та писемним шляхом і в різні історичні періоди. тому багато запозичень уже втратили ознаки своєї первісної мови і стали цілком українськими словами. такими є грецизми: вишня, огірок, лиман, левада тощо. тільки науковий етимологічний (за походженням) аналіз може показати, з якої мови прийшло слово і що воно в тій мові означало. більшість сучасних українських імен також є запозиченнями. крім початкових звуків а, ф, грецькі запозичення можуть позначатися наявністю звукосполучень пс, кс (психолог).
гамов666
гамов666
4,4(64 оценок)
Кожна людина по-різному визначає мету свого існування, але мету треба мати — інакше то буде не жит-тя, а животіння. у житті важливими є і принципи. добре навіть, коли вони викладені для себе у щоденнику. одне правило має бути в кожної людини: треба прожити життя гідно, так, щоб не соромно було згадати. гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не розчаруватись і, не стати егоїстом, а бути правди-вим, вірним товаришем, знаходити радість у і іншим. заради гідності потрібно вміти просити вибачення. визнати перед іншими свою помилку — краще, ніж хитрувати й брехати. треба прожити життя з гідністю, так, щоб природа, яка працювала над нашим удосконаленням, не була ображена. 

Популярно: Українська мова