Как построить гамму гармонического мажора и три тон в тональности фа мажор?

194

468

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Dimon2281337

Музыка

4,6(72 оценок)

Вгармоническом мажоре понижается vi ступень, например, гармонический фа мажор: фа-соль-ля-си♭-до- ре♭-ми-фа тритоны: а) в f-dur (нат.): ув.4: си♭-ми⇒ля-фа (м.6) ум.5: ми-си♭⇒фа-ля (б.3) б) в f-dur (гарм.): ув.4: ре♭-соль⇒до-ля (б.6) ум.5: соль-ре♭⇒ля-до (м.3)

Кирилл11221

Музыка

4,5(80 оценок)

1.аллеманде — укр. «німецький — танець епохи відродження та бароко, один з найпопулярніших інструментальних танцювальних стилів у музиці епохи бароко. відомими у музиці є твори куперена, перселла, баха і генделя. часто це перша частина сюїти у музиці епохи бароко.2.куранта - старинный французский танец, следы которого восходят к середине xvi века ; впрочем он, кажется, был сходен с гальярдой . тактовый размер в основном 3/4. в эпоху около 1600 года куранта стала распространяться, как более современная (то есть выдержанная в простом танцевальном стиле) форма nachtanz’a. в этом отношении куранта имела одинаковое значение с аллемандой , обе они в начале xviii века стали считаться старомодными и выходить из практического употребления. место их заняли гавот (или ригодон и (бурре и жига); куранта же и аллеманда около 1725 сделались стилизированными танцами (куранта имела затакт в 3 восьмых и движение преимущественно ровными восьмыми). уже в середине 17-го века композиторы различали «быстрые» куранты; в этих курантах, соответствующих позднейшим жиге и канари, ясно выражен был первоначальный тип «плясовых» танцев (сальтарелло ). 3.сараба́нда (ісп. zarabanda) — старовинний іспанський народний танець. танцювали її із гітари або співу із флейтою й арфою. через свій чуттєвий і звабний характер, нерідко похітливі слова, 1583 року сарабанда була на деякий час заборонена іспанським королем філіппом іі. пізніше цей танець перейшов у францію в переробленому виді, одержавши шляхетний і величний характер.

музичний розмір сарабанди — 3/4 або 3/2. при цьому друга і третя доля часто лігуються, утворюючи специфічний малюнок — чвертка + половинка.

у бароковій музиці сарабанда стала невід'ємною частиною інструментальних сюїт, слідуючи, як правило, після куранти і бувши найповільнішою частиною циклу. написані у двочастинній формі, сарабанади зустрічаються у сюїтах й. с. баха, й. гайдна. відродження інтересу до сарабанди спостерігалося у xx столітті, зокрема у творчості к. дебюссі та е. саті.4.джига вид швидкого народного танцю у складного метру та ідна мелодія. він виник у 16 столітті в ії, і швидко прижився на континенті, де згодом став останнім штрихом танцювальної сюїти зрілого бароко (французьке gigue; італійське та іспанське giga)