Есть ответ 👍

Кому принадлежат слова: покоренные силой его раскаяния и великой мольбой всех присутствующих мы сняв с него узы отлучения, приняли его в лоно святой матери нашей

181
203
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

lnstagramDeviza
4,7(31 оценок)

папа римский григорий 7

Ритка069
4,6(6 оценок)

папа римский григорий седьмой

olesyasa1
4,4(54 оценок)

кіммерійці  – найстародавніші по своїй назві племена, які мешкали на території степного півдня. вперше згадуються в письменах в  viii –vii  ст. до н. е. кіммерійці були пастухо-землеробним плем’ям. в 7 ст. до н. е. були вигнані скіфами з території північного причорномор’я в малу азію. кіммерійці – перші кочові вершники.

сармати  – стародавні кочові іраномовні племена, родинні скіфам. кочували у степах казахстану, уралу, поволжя, з другого ст. до н. е. панівне положення у степах північного причорномор’я перейшло від скіфів до сарматів. кінець їх панству поклали нашестя гоплів (середина  iii  ст.) та гунів (кінець  vi  ст.) пам’ятники сарматів на території україни , усть-каменські кургани. сармати являли собою не єдине родинне плем’я, а слабо пов’язаний союз споріднених і часто ворогуючих між собою племен. кожне з цих племен прагнуло до панування на україні.

сарматські жінки жили, як колись амазонки: полювали верхи, брали участь у війнах, одягались, як чоловіки. сармати торгували китайським шовком, кавказьким кришталем, напівкоштовним камінням у ірані та індії.

таври  - основне населення горяних та передгірних районів південного криму у першому тисячолітті до н.е. від їх найменування походять назви кримського п. – острова таврида, таврика, таврія. перші свідчення о таврах маються у геродота (5 ст. до н. у кінці другого століття таври попали під власть понтійського царства.

скіфське царство  – було значною мірою дитям своєї епохи, рід вівся по батьківській лінії, майно ділилося між синами, панувала полігамія. разом з померлим чоловіком вбивали і ховали його молодих жінок.

скіфи  – це безумовно, індоєвропейці, іраномовні кочівники. серед них були: скіфи, орачі, землероби. але вся влада зосереджувалась в руках “царських” скіфів – кочовиків, що змушували інших скіфів та скіфські племена україни сплачували їм данину. за ними стояло велике, добре озброєне кінне військо. розвиваючи у собі войовничі інстинкти, скіфські воїни мали звичай пити кров у першого вбитого ворога. робили з ворожих черепів прикрашені золотом і сріблом чаші, знімали скальпи.

це був народ безжалісний, жорстокий до ворогів, але відданий в дружбі поміж собою. крім грабування у війнах скіфи займались торгівлею з грецькими колоніями у причорномор’ї. вони пропонували віск, мед, хутро, рабів. за це отримували вина ювелірні вироби, предмети розкошів. завдяки скіфам україна стала важливою частиною античної цивілізації середземномор’я. через грецькі колонії скіфи зрозуміли грецьку цивілізацію і почали шанувати її.

у 513 р. до н.е. військо перського царя дарія захопило землі нинішньої україни, але скіфи змусили його відступити. наприкінці  v  – початку  vi  ст. до н.е. скіфи підкорили фракійців на дунаї. але у 339 р. до н.е. філіп македонський, батько олександра великого завдав страшної поразки скіфам це було початком їхнього кінця.

грецькі міста  – держави північного причорномор’я

наприкінці  vii  – початку  vi  до н.е. греки заснували ряд колоній у північному причорномор’ї. у  iv  ст. до н.е. для грецьких міст на україні настала пора розвитку. найбагатшою з них була ольвія, розташована в гирлі бугу, вона була центром торгівлі між грецією та її чорноморськими колоніями. до центрів торгівлі належали херсонес і феодосія в криму, пантікапей (керч), східний крим, але розквіту прийшов кінець. почалися сварки між верхівкою та рабами, учистилися напади кочівників. зміцнення риму завдало політичну поразку еллінському світу, майже ціле століття тримався пантікапей з сусідніми містами, але у 68 р. до н.е. рим оволодіває чорноморським узбережжям. це повертає грецьким містам на україні економічну та політичну стабільність. проте панувати грекам на україні залишалось недовго. готи і гуни їх знищили зовсім.

Популярно: История