Какие проблемы в социально- жизни россии разрешились, а какие, наоборот, появились в результате реформ п. а. столыпина?

110

445

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

albinasol13

История

4,4(7 оценок)

реформы столыпина были крайне неоднозначны: перед премьером стояла усилить империю и предотвратить ее возможный распад или революцию, но в то же время он был консерватором и опасался менять слишком многое. поэтому его реформы разрешили многие противоречия, но многие оставили нетронутыми или породили новые.

крестьянская реформа была направлена на ликвидацию общины как феодального пережитка и развитие единоличного зажиточного крестьянства. она решила проблемы, связанные с бедными общинами, но создала новый вид сельского эксплуататора - кулака, крестьянина-землевладельца, который сам не работал на своей земле, а нанимал за малые деньги бедных безземельных крестьян - батраков. многие кулаки, кроме этого, занимались ростовщичеством, дабы увеличить своё благосостояние.

рабочая реформа столыпина была призвана смягчить революционные настроения пролетариата, но содержание реформы ему приходилось согласовывать и с капиталистами-промышленниками, которые не желали идти на уступки. поэтому рабочая реформа столыпина практически не разрешила ни одной проблемы.

земская реформа столыпина посодействовала улучшению жизни граждан во многих губерниях, где раньше земств не было, например, в губерниях. но эта реформа ударила по позициям местного дворянства, которое сопротивлялось ей и лоббировало через госсовет откат реформы.

TAYL0RSWIFT

История

4,7(86 оценок)

Перші муровані храми в Галичині та Волині з’являються досить рано — із кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. Але, на жаль, переважна більшість храмів кінця ІХ—ХІІІ ст. назавжди втрачена.

У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.

Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.

Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.

У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також іб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.

На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи.

Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).

Підготуйте історичне повідомленння з презентацією на тему: Пам`ятки архітектури Королівства Руськог