Биология: Де земна поверхня нагрівається найменше? чому

milkovvich

03.03.2023 03:09

Биология

Есть ответ 👍

Де земна поверхня нагрівається найменше? чому

214

359

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

artursharipoff

Биология

4,7(45 оценок)

Нагрівання атмосфери і земної поверхні радіаційний землі. радіаційним , або залишковою радіацією (r) називають різницю між прибутком і втратою радіації. прибутковою частиною радіаційного с ввібрана (поглинута) сумарна короткохвильова радіація сонця, а витратною - довгохвильове ефективне випромінювання, тобто: r=q(1-a)-ee.радіаційний вночі на всіх широтах негативний, а вдень, до полудня, позитивний. у ічному розподілі річного радіаційного на суходолі і на морі є відмінність (мал. 22). на суходолі його величини змінюються від 200 в арктиці до 3700-5000 мдж/м2 в тропічних широтах. за природними зонами змінюється так: у арктичній тундрі -400 мдж/м2, у тундрі й лісотундрі - 400-800, у північній та середній тайзі - 800—1000, у змішаних лісах, лісостепу й степу - 1200-1450, у тропічній, субтропічній та екваторіальній зонах - 2300-2900 мдж/м2. найменші значення радіаційного властиві для субтропічних і тропічних пустель, де великі альбедо і ефективне випромінювання на поверхні океану розподіл радіаційного подібний до розподілу сумарної радіації. найбільше його значення (5800 мдж/м2 за рік) спостерігається в тропічних і субтропічних широтах, найменше (600-800 мдж/м2) - на межі плаваючої криги. радіаційний має річний хід. узимку він малий і навіть негативний (від -40 до -90 мдж/м2) у полярних широтах і великий у тропічних (120-200 мдж/м2 за місяць). улітку він скрізь позитивний і змінюється від полярних до тропічних широт від 200 до 350 мдж/м2 за місяць.

sofia3451

Биология

4,6(32 оценок)

Главная наземная часть — стебель. вместе с боковыми ответвлениями он является как бы скелетом растения. стебель несет на себе почки, листья, цветки и плоды. все они выполняют определённые функции: по стеблю движется от корней вода с растворенными в ней минеральными солями, а к корням и другим органам растения — органические вещества, образовавшиеся в листьях в результате реакции фотосинтеза. в стебле откладываются запасы питательных веществ. стебли принято делить на травянистые (к ним относятся мягкие, нежные и водянистые стебли) и деревянистые (твёрдые и сухие). по положению в пространстве и характеру роста различают стебли прямостоячие, стелющиеся, цепляющиеся, вьющиеся, укореняющиеся. у части растений стебель остается в недоразвитом состоянии, а листья образуют прикорневую розетку. стебель с находящимися на нем почками и листьями называют побегом. каждое растение длительно приспосабливалось к различным условиям обитания. это к видоизменениям стебля, из которых наиболее часто встречаются корневище, луковица, клубень, клубнелуковица, кладодий. кладодий — плотный листовидный стебель, выполняет функции листа. характерен для растений засушливых областей. колючки и усики (вырастают в пазухах листьев) также относят к видоизменениям стебля.