Есть ответ 👍

Ідейно художній аналіз "київ традиція"

232
450
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Вірш написаний 1911 року і за деякими джерелами є першим друкованим віршем павла тичини.  1911 рік - це лише період становлення майбутнього поета, як особистості, рік навчання в чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю чернігівщини. проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. вірш не належить до жодної збірки, пізніше входить до збірки „сонячні кларнети”. за жанром – це шедевр інтимної лірики. темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних емоцій відчуття кохання ідейне навантаження вірша не чітке, тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою,  отже, уславлення гармонії. ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і він, він закликає до рішучості, проте сам, не виявляє рішучості, лише щира, закохана душа здатна бачити символічні образи природи,  а закохані, очевидно, бачать спільні образи. і тому риторичне питання початку вірша трансформується в риторичне ствердження. ліричний герой знайшов однодумців, він не самотній  у своїх почуттях!   головних героїв тут цілий ряд. безперечно, спочатку варто відзначити кохану, яка абсолютно не візуальна, вона навіть бездіяльна, бо просто але і у своєму сні вона – це все для ліричного героя. (чи не буде будити вночі дівчину, яка мирно спить? ! але хіба дії закоханого можуть бути логічними? композиційно вірш поділяється на дві частини. обидві починаються риторичними питаннями. спочатку простір обмежений лише липою, яка шелестить, у другій частині простір ширшає – це вже гаї, вони сплять, але „все бачать крізь тумани”.  простір враз стає – місяць, зорі а потім швидше звуковий образ ..”солов’ї” (цікаво, хто бачив вночі солов’ але як же вночі вони спі навіть у такого красномовного лірика , як наш герой не вистачило слів виразити , як же вони співають: „а солов’ї ” красномовні три крапки, чи не так? художні засоби , які наявні в цьому вірші традиційні для інтимної лірики. але головним, я вважаю – протиставлення. природа-людина, в даному контексті повна співзвучність. риторичне запитання, риторичне ствердження, звичайно ж,  епітети, метафори. присутня синекдоха „дідугани” (дерева) римування:     яскраво виражений чотиристопний ямб з незакінченою стопою, жіноча рима чергується з чоловічою,  римування паралельне (перевірте)   кохання не потребує слів, це надзвичайно тонке почуття, яке досить часто брудниться словами, пафосність тут недоречна, вона дратує. якщо вже і писати  про кохання, то саме так, без од и дифірамбів на адресу об’єкта почуттів, а так просто и щиро, я повірила почуттям цього юнака, він досить щирий в них, коли кохаєш, то все навколо змінюється, оживає, і насамперед змінюєшся сам!

Мартин боруля – головний герой  однойменної трагікомедії івана карпенка-карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав.характер мартина борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та способом ведення життя. він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці.ставлення до інших: зневажає красовського, наївно довіряє повіреному тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті.ставлення інших до мартина: тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином.ставлення автора до мартина: за прототип мартина було взято батька автора. цим іван карпенко-карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру

Популярно: Українська література