Регистрация
aftorik
18.07.2020 03:39
Литература
Есть ответ 👍

Почему предания названы "автобиографией народа"?

199
349
Посмотреть ответы 3

Ответы на вопрос:

privetloll
privetloll
4,4(94 оценок)
Они отражают его прошлое в хронологической последовательности, людям разобраться в того или иного народа, его происхождении.
Pumpkinjeck
Pumpkinjeck
4,7(51 оценок)
Предания — поэтическая автобиография народа. предание — жанр       фольклора. это устный рассказ, который содержит сведения об лицах, событиях, из поколения в поколение. возникают предания часто из рассказа очевидцев. на фоне больших и малых событий, народных движений вырисовываются монументальные фигуры государственных деятелей древней руси. первый из них — рюрик, родоначальник первой княжеской династии. цикл сказаний посвящен ивану грозному. последующие страницы устной летописи надолго останавливаются на деяниях петра первого. иван грозный изображен в архаической традиции — в качестве жреца, мага, всесильного царя («наказание реки волги»). веяние времени отражает тему его борьбы с колдовством («сороки-ведьмы» ).ранние предания о петре первом связаны с на азов. готовясь ко второму из них и взятию азовской крепости, монарх отдает приказ о строительстве флота в воронеже, а потом и сам работает на верфи («петр и плотник», «царь петр и солдат»). в народной памяти запечатлены приезд петра на север в 1702 году, победа над , полтавская баталия («петр первый в троицко-сергиевском монастыре»). в каждом из преданий сказался настрой петровской эпохи: раскованность в поведении героев, юмор в повествовании, изображение событий на бытовом, а то и будничном фоне. там, где прошел петр, навсегда осталась память о деятельном, нетерпеливом «осударе». рядом с петром встают те, чьими мужала россия, — землепашцы, рыбаки, мастеровые, солдаты.
synnjhcx
synnjhcx
4,7(62 оценок)
  нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір в.бикова «альпійська ». мене відразу захопив сюжет повісті. коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. я побачила  справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.    головний герой утікає з концтабору. «звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. багато довелося пережити іванові у його нелегкій дорозі на волю. знайомство із джулією. зустріч з голодним божевільним і його загибель. іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. совість не дозволяла кинути напризволяще джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.      наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. глибокий сніг ховає джулію від ворогів. іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.    на жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. на сході країни триває війна. там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Популярно: Литература