Какой маленький город отважился афинам во время первого вторжения персов в грецию? а)спарта, б)платеи, в)коринф, г)милет

245

297

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

eio32120kopqicom

История

4,7(34 оценок)

Какой маленький город отважился афинам во время первого вторжения персов в грецию? б)платеи,этот маленький город всегда был верным союзником афин.первое вторжении персов был ответ на и участие афин и эретрии в ионийском восстании,против персидской империи.военный конфликт между персами и греческими -государствами -афины, платеи, эретрия начался с подавления восстания,а затем целью стала месть афинам и эретрии.первой персы осадили эретрию,6 дней держался город ,затем пал.дальше они двинулись на афины,высадив флот около марафона,где были разбиты союзным войском афинян и платейцев.марафонской битвой и поражением закончился первый поход персов в грецию. спарта отказала в афинам ,ссылаясь на древние обычаи и лунный календарь,милет ,с которого началось восстание,не смог оказать поддержки ,после подавление ионийского восстания уцелевших жителей обратили в рабство.коринф- конкурент афин не прислал войск.только город платеи осмелился на борьбу и прислал войска.спартанцы прибыли в марафон,но опоздали к сражению на два дня ,из-за полнолуния они не могли выступить в дорогу.

annushkan0

История

4,8(71 оценок)

Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина[1], панщина[1], або панське право[2][3]) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.[4]), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.

В широкому сенсі — система суспільно-економічних, політичних та правових відносин у феодальному суспільстві.

Система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній. Особиста залежність від феодала, як правило, закріплювалася державною владою. На українських землях кріпацтво існувало з часів Київської Русі. У період польсько-литовської держави (XVI ст.) закріпаченими стали 20 % селян. На Закарпатті утверджується на початку XVI ст. Визвольна війна середини XVII ст. спричинила фактичне зникнення кріпацтва на більшості території України. На Лівобережжі й Слобожанщині відновлюється за указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р. Скасоване в Галичині та Буковині у 1848 р., в «підросійській» Україні та Росії — у 1861 р.

Скасування паспортної системи для селян в СРСР й заборона колгоспникам залишати земельні ділянки фактично поновили прикріплення селян до землі від 1930 і до поч. 1950-х рр. з обов'язковою умовою відробітку «трудоднів»[4][5].