Регистрация
newzorowaa2018
Есть ответ 👍

Значення творчості п.куліша' (тези)

206
477
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Viper397
Viper397
4,8(57 оценок)
Творча спадщина видатного дiяча украïнськоï культури п. кулiша майже 60  рокiв заборонялася iдеологами комунiстичного режиму, але зараз повернулася до  скарбницi духовного життя украïнського народу, є нам; краще зрозумiти  героïчнi i трагiчнi сторiнки украïнськоï iсторiï. пантелеймон кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï. так, у листi до  г. рентель (1862) вiн писав: "кращого вiд украïнцiв в iдеï нема нiчого,  але небагато в нас людей гiдних, решта  - дурноляпи, можливо, бiльше шкiдливi, нiж кориснi для розповсюдження в  суспiльствi рятiвноï для майбутнього украïнськоï iдеï". чим же цiнний для нас кулiш? саме вiн написав новаторський твiр "чорна рада",  пiднiсши ним украïнську лiтературу до свiтового рiвня. саме вiн започаткував  украïнський iсторичний роман. п. кулiш був мистецьким новатором у галузi  перекладу свiтовоï лiтератури украïнською мовою, та ще й в той час, коли  виданi були укази про заборону рiдноï мови, вiн перший переклав бiблiю,  створив перший украïнський правопис на фонетичнiй основi ("кулiшiвка"),  створив "граматику" для украïнських шкiл. у своïх творах порушував важливi проблеми, якi є актуальними й сьогоднi:   батьки i дiти, кохання й подружнє життя, патрiотизм i незалежнiсть держави,  ставлення влади до народу, народна мораль, добро i зло. усе своє життя кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï, у нiй  - його єдина мета, у нiй вiн був послiдовний. так i. франко писав: "кулiш усе життя своє шукав шляхiв, палаючи пристрастю  сказати якесь велике слово. у даний момент твердо переконаний у правотi своєï  думки, вiн усе ж незабаром вiдкидав ïï, щоб знову з такою ж  самовпевненiстю захищати яку-небудь iншу. цi питання складали трагедiю його життя,  але вносили фермент у лiтературне життя украï" важливим є те, що письменник широко вiдтворив життя рiзних сфер тогочасного  суспiльства та типових представникiв усiх соцiальних верств.
Maksimka087
Maksimka087
4,7(64 оценок)

Кінець 1845-го року Шевченко провів в Переяславі у свого приятеля лікаря А. Козачковського. Поет півтора місяця тяжко хворів і на Різдво (25 грудня) в передчутті близької смерті, написав «Заповіт». В ньому, усвідомлюючи своє значення для України і свою роль не просто Поета, але й батька нації, він заповідав поховати себе на найвищому кургані («могилі»), з якої він міг би прозирати всю свою країну (щоб «і лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий»). За умов прадавньої степової України на подібну честь і шану могли розраховувати лише найславетніші зі скіфських царів. А поетові тоді був тридцять один рік!

За кілька тижнів до того, на початку грудня поет завершив роботу над великою поемою «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», в якій, відкинувши «хибну скромність», напряму звернувся до свого народу з позиції Вчителя, який здатен просвітити та об’єднати своїх нерозумних дітей, напутити їх на шлях істини й на спільне благо. І що цікаво — ніхто з того часу і потепер не посмів назвати Шевченка самозванцем або мегаломаніаком. Його авторитет визнавали як його розчулені шанувальники, так і (нехай і крізь зуби) його недоброзичливці.

Історія знає багато прикладів того, коли поет, політик чи релігійний лідер, не чекаючи на посмертну славу, сам вказує на своє місце і на свою місію. (Моїсей, Горацій, Пушкін.) Французькому письменнику і державному діячеві Андре Мальро приписують таку характеристику Шарля Де Ґолля: «Колись жив один божевільний, який вважав, що він і є Франція. І він мав рацію».

Визнання і слава національного поета прийшли до Шевченка майже одразу, з перших його творів. Але цього факту замало для такої непохитної віри у своє покликання. У житті кожного обранця мусить бути якийсь небуденний досвід, знак чи якась виняткова подія, за яку він потім тримається все своє життя. І саме на це натякає вірш «N.N. («Мені тринадцятий минало»), написаний 1847-го року в Орській фортеці.

Популярно: Українська література