Есть ответ 👍

Письмовий твір оповідання за поданим сюжетом. будь ласка і 44 ів!

271
276
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Ми з однокласниками дуже любимо вечорами кататися на роликах по центральній алеї парку, де наставлено безліч лавок. одного разу в мене сталася якась аварія з ковзаном, і я присів поруч із дідусем із пишними білими вусами й добрим поглядом очей. а ще я звернув увагу, що на його піджаку було багато орденських планок. він відразу видався мені таким добрим і симпатичним. тому я не був здивований, коли він запропонував: — хлопче, може, я тобі чимось ? ми разом намагалися до ладу мої ковзани і просто розмовляли. якось між іншим він запитав, на якій вулиці я живу. я відповів, що на вулиці імені ахсарова, героя вітчизняної війни. далі микола миколайович (так звали дідуся) розповів мені таке: — я служив у його полку. знаєш, хлопче, таких людей, як енвер бімолатович ахсаров, слід нагороджувати не тільки найвищими країни, а всіма всесвітніми і не тільки за героїзм, а насамперед за високу людяність. він був незвичайною людиною, бо де б не перебував його полк, він спершу розмістить поранених і хворих бійців, а тільки потім знайде якийсь закуток для свого штабу. увечері перед очікуваним боєм обійде всіх, словом підтримає, смуток розвіє, поговорить душевно. його називали «батя», а такого не кожен командир заслуговував, — це був вияв найбільшої пошани. і загинув він тому, щоб був людяним і піклувався про бійців. він хотів молоденькому солдатикові підтягти ящик із боєприпасами, оступився, відійшов на півкроку від визначеної саперами стежки й натрапив на міну. його бійці на руках через усе місто й не приховували сліз.наступного ранку, поспішаючи до школи, я підійшов до меморіальної дошки з портретом героя ахсарова, що встановлена неподалік школи, і поклав квіти.

далеко, вночі, швидко, взимку, напам'ять

Объяснение:

Популярно: Українська мова