Твір на тему: у чому виявляється активна життєва позиція максимальна самореалізація людини?

154

459

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Volk218

Українська література

4,6(9 оценок)

Сучасна дійсність диктує нові правила, розставляє інші пріоритети і висуває актуальні вимоги для людини. непохитним залишається одне – людина повинна реалізувати себе. багато сотень років вважалося, що місце жінки в суспільстві вичерпується ролями дружини, матері та хранительки вогнища, а чоловік повинен йти на війну, організовувати свою діяльність так, щоб прогодувати своєю сім’ю. зараз багато що змінилося. вже ніхто не ставить до людини жорстких статевих і рольових характеристик та не вимагає їм відповідати. багато жінок роблять кар’єру, а чоловіки часом досягають успіху в професії пекарів і стилістів. тут якось відразу напрошується питання: а що ж виступає запорукою подальшої успішної життя? людина, як і люба інша жива істота, цікавиться і постійно хоче дізнаватися чогось нового, вчиться чомусь, ділитися отриманим досвідом з оточуючими. згадайте маленьких дітей, з якою жадібністю вони поглинають інформацію про цей світ, часом за один день дитина дізнається десяток нових слів, відчуває призначення кількох предметів і, здається, зовсім не втомлюються. а тепер подумайте, як сильно прогресує дорослий за той же проміжок часу в один день? приблизно в десять разів менше. звідси висновок, що саме активне ставлення до життя сприяє успішності в ній. важливо зауважити, що неоціненна роль батьків, які повинні всіляко заохочувати активність власних дітей, адже тільки дитина здатна встигнути навчитися в школі, відвідати музичну школу, сходити на тренування з гімнастики і вигуляти улюбленця в один день. це унікальний потенціал, який необхідно тренувати з дитинства та підтримувати в дорослому житті. як резюме хочеться процитувати напис на лондонській біржі, яка говорить «успіх – значить встигнути». і помітити, що активність, як і інші позитивні характеристики людини, необхідно тренувати протягом усього життя.

irynks468dig

Українська література

4,7(67 оценок)

Утворчості т. г. шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі - завжди хвилював поета. можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його сестер. у поемі "наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю ганни - матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати. коли в класі вчителька читала цю поему т. шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля ганни. слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. як же вміла ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! адже вона ніколи не думала про себе - всю себе віддала синові. ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки. мені боліло серце, коли ганна відмовилася бути за матір маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно. коли читали рядки поеми про останнє повернення ганни з києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була ганна, як вона любила не тільки марка, а і його дружину, і його дітей. мені здасться, що якби ганна розповіла маркові раніше, що вона - його матір, то все у них було б добре. я впевнена, що марко зрозумів би свою рідну матір, більше того - він захоплювався би нею, її вчинком. останні рядки поеми не можна слухати без сліз. усе життя мріючи сказати маркові, що вона його матір, в кінці поеми, лише перед самою смертю, ганна відкриває таємницю синові: " мене! я каралась весь вік в чужій хаті прости мене, мій синочку! я твоя мати". та й зомлів марко, й земля задрижала. до матері - а мати вже спала! жертовність ганни-матері, її безмежну материнську любов т. шевченко підніс до найвищих надбань людства. поет низько схилявся перед образом матері, яка оберігає своє дитя. під час читання поеми у мене наверталися на очі сльози - сльози від захоплення образом ганни, її великим люблячим серцем. маркові, я впевнена в цьому, дуже поталанило. бо й сьогодні, на жаль, є діти, які ніколи не зві такої сили материнської любові. я сиділа мовчки й думала, чому ганна - мати-покритка, кріпачка, знайшла вихід для себе, для своєї дитини, чому ж сьогодні є матері, які відмовляються від своїх дітей? чого ж бракує цим матерям? і ви знаєте, я знаю чого - їм бракує вміння любити, бракує материнської любові.