Будьласка і! для мене це кропітлива написати твір на тему: " життя т.шевченка - подвиг який вартий на велику пошану й одвічну пам'ять" тілки будьласка твір такий щоб на сторінки дві хоч би)) дякую зараньше

135

443

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Жан041

Українська література

4,8(70 оценок)

Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом матері божої.для т. шевченка жінка-матір - це уособлення і пречистої діви марії, і матері-україни. це узагальнюючий образ усіх матерів. т. шевченко відштовхувався від ідеалів, від біблії, бо марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: марія - святість, божественність, і матір - рідна матір, матір.життя тараса шевченка — подвиг. я часто замислююсь, чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? думаю, ні. ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного.багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не нам цього зробити.безсмертне ім’я тараса шевченка та його твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття.поет вийшов з народу, бачив його тяжке життя, гіркі сльози. ці сльози сповнювали серце письменника ненавистю до гнобителів. разом з тим, він безмежно любив свою батьківщину, свою україну, любив її народ і, дивлячись на його страждання, не міг мовчати.все життя тараса — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до світлого майбутнього, повірити в свої сили, запалити в ньому вогонь ненависті до пригноблювачів. два геніі мала україна — пісню і поета шевченка, рівного якому в історії духовності важко знайти. він дорого заплатив за своє безсмертя. доля з лишком відпустила йому страждань. та він завжди лишався вірним своїй рідній україні. шевченко знав її минуле, бачив сучасне, і йому було гірко від того, що бачив

veronikasabrin

Українська література

4,4(47 оценок)

1.а батько в хаті вже не 2. коли чоловік із туману покличе, а чорт загляне на чарку- чекай біди. 3. від чого все життя тікаєш, те наприкінці й спіткає.