Ответы на вопрос:
Дід капуш розповідав планетнику про небо , землю , пастухів , дерева і звірів , про зілля . цитати : 1 " ми будемо шукати корінь . корінь весни і літа , корінь осінні і зими . " ; 2 «що не бачиш оком, що не чутне вухом, що не понюхаєш, що не відчуєш шкірою, те невпізнанно відгукується у нас, у всьому сущому. хмари і ясність, сонце і місяць, мінливе небо і мінлива земля живуть у людині. і хіба лишень у ній? не тільки звірина, кожен листочок трави несе в собі крапельку небес. життя землі залежить від життя сонця: воно налило зерном колосок, від нього зацвіла квітка, з його теплом піднявся на крильця метелик… є недоступне, яке називається мороком. ти повинен знати стільки, скільки може знати людина». ; 3 «…на чому стоїмо,— до землі… перед нами зелена книга… …он врушиться молодий засів — це наше з тобою життя виколисується на кожному тендітному тоненькому листочку. бо що ми без колоска? ми залежимо від зерна: людина, звір і пташка. і ми самі як зерно — вийшли із землі. …краси людини без землі і краси землі без людини нема. …найвища радість людини — орати й сіяти. …без поту земля не родить і не буває жнив. земля — найпривітніша людська домівка. кращу чи й знайти? » ; 4 «…розповідав про зілля, навчаючи, яке є людині, яке тварині, а яке — отрута. одне корисне листком, інше цвітом, а ще інше коренем. що треба брати до сходу сонця, а що до заходу. …вчив визначати чверті місяця, коли він ріжечком, коли йому півповня, коли повен і яке це має значення для рослин». ; 5 «вище голови скачуть нерозумні. світ підлягає суворій необхідності: зима відповідає літу весна — осені… світ збудувався і держиться на двох силах — на потузі любові й на потузі терпіння. …з любові й терпіння народжується людина і хліб». ; 6 «учись перемагати самого себе, поборювати слабкість і бути хоробрим. …ти людина… людина — дитина неба й землі, але чи вона завжди те пам’ятає? …хто заперечить сонце чи родючість поля? вони всемогутні — це краса. …щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності». висновок. «шукай пізнання у трьох коренях — землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».
Вірш «моя любов» сповнений душевного ліризму, у якому іван франко відображає красу рідного краю, його миролюбство, доброзичливість у ставленні до інших народів. поет висловлює свою синівську любов до вітчизни, одночасно він виявляє свою громадянську позицію, свою готовність «їй віддатись доконечно».
Популярно: Українська література
-
polikzaisheva1215.04.2022 22:01
-
вик23226.08.2020 11:34
-
1000Умник17.01.2022 03:33
-
эдрош18.09.2022 02:43
-
gagag59010.09.2020 19:51
-
Эвелина12341223.01.2022 18:00
-
КарКарыч666607.10.2021 10:26
-
godd118.07.2021 05:02
-
Andrianovnd07.02.2023 12:09
-
ШАТАНТРУБА29.07.2020 05:40