Есть ответ 👍

Напишіть будь ласка твір на тему "відповідальність за свої справи та вчинки"термі!

275
456
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Недаремно говорять: «життя прожити — не поле перейти». і прожити своє життя без помилок не вдається нікому. хоч існує прислів’я: «на чужих помил­ках вчаться», — але частіше люди вчаться на власних. можливо, так краще відкладається у голові та серці. але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. часто емоції чи незнання справи не змоги все обдумати так, як хотілося б.  відповідальними можна бути лише за себе самого і лише за свої вчинки. дехто насмілюється взяти відповідальність за вчинки іншої людини. це може бути з благородних почуттів: когось виручити, уникнути поганих наслідків. йдеться мова про правильне прийняття рішення у складній ситуації. коли все йде за запланованим графіком і тут настають непередбачені обставини, треба зробити правильний вибір: як саме відреагувати на дану ситуацію. це кличе за собою відповідні зміни. ось, тут є чітке випробування – наскільки людинa поставиться відповідально! можна віднестися лише емоційно до критичної ситуації, або лише раціонально, або просто байдуже – та вже це буде далеко від характеру зрілої відповідальності.

Опис Катерини – «чорні брови», «карі очі»; «біле личко»; покритка;

Риси характеру Катерини – здатна на великі страждання; рішуча, безжалісна; щира і проста, чесна і благородна; відверта і довірлива.

В центрі твору — селянська дівчина Катерина. Вона настільки чесна і благородна, що навіть не підозріває в особі офіцера негідника, вона цілком довіряється йому і тому гине. Почуття її природні, звичайні і змінюються залежно від тих ситуацій, в які вона потрапляє. Внутрішній світ Катерини ясно виявлений в її поведінці: весело їй — вона співає, тяжко — вмивається сльозою. Зображення постаті героїні органічно поєднується з багатьма не менш виразними і не менш пластичними образами-переживаннями. Так, душевний стан Катерини, її тяжкі переживання змальовуються через її поведінку, через її ставлення до людей, до оточення.

Розпитавши дорогу «в Московщину», Катерина просить у них милостині. Це вперше вона простягає руку. Робити їй це дуже тяжко. Відбувається внутрішня боротьба — просити чи не просити? Кожна її репліка природно звучить тільки в устах цієї звичайної дівчини. Її мрії, прагнення є мріями і прагненнями сааме такої дівчини, як Катерина. Репліка — «Люди добрі, де шлях в Московщину?» — вже сама по собі викликає в уяві читача нехай і невиразно окреслену постать. А в поєднанні з описом зовнішності («У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок, а на другій — заснула дитина») образ стає яскравішим і виразнішим.

Объяснение:

Популярно: Українська література