Мені потрібно написати твір на тему" що потрібно для гармонійного й щасливого життя? "

Кожен з нас трохи філософ. ми намагаємося пізнати світ, собі і оточуючим питання: чи є життя після смерті, в чому сенс життя, що таке щастя, хто створив світ? так чи інакше, всі вони пов'язані з поняттям «життя». а що є життя? ким і навіщо воно дається? у тлумачному словнику можна знайти сухе визначення кількох значень: життя – діяльність суспільства і людини в тих чи інших її проявах; реальна дійсність. але хіба може невелика словникова стаття розкрити сенс, а точніше, безліч сенсів цього поняття? ! напевно, скільки людей на землі, стільки й значень може мати це прекрасне слово. адже кожен з нас має життя, тому кожному є що розповісти про своє.життя – це велике чудо! своє життя потрібно приймати як велику цінність, берегти, любити, а також поважати і цінувати чуже життя. життя – це щасливий лотерейний квиток. але виграшем потрібно вміти правильно розпорядитися, щоб він приніс щастя. прагнучи до свого щастя, ми з дитинства мріємо, ставимо мети, шукаємо шляхи вирішення завдань.у кожного віку своє щастя. у дитинстві справжнє щастя – нова іграшка, в юності – перше кохання, в зрілості – нова квартира або підвищення по службі. людина будує своє життя, немов столяр майструє сходи. щаблі – це наші мрії. чим їх більше і чим вище людина піднялася, тим більшого вона досягла. хоча мрії у всіх свої, свої і способи їх досягнення.жити – як не дивно звучить на перший погляд – велика праця. життєвий шлях людини нелегкий. всі ми стикаємося з труднощами, небезпеками, всі переживаємо важкі моменти. радості змінюються печалями, світлі дні – похмурими і сумними. є чорні і білі смуги. складність полягає в тому, щоб чорна смуга не збила людину з вірного шляху, не знесилила її і не змусила зненавидіти життя, відмовитися від нього. яким би величезним не було горе, воно завжди проходить, біль притупляється часом і новими надіями. що б не сталося, потрібно шукати сили і жити далі. життя – це рух, постійний розвиток, пошук. ми відчуваємо, що живемо, коли займаємося спортом, вчимося, стаємо батьками. життя тільки тоді наповнюється сенсом, коли людина бачить результат своєї праці, відчуває свою значимість, незамінність, необхідність і корисність іншим. «є незрима творчість у кожній миті». ми самі творці свого життя. щоб картина життя була яскравою, гармонійною, кожну мить потрібно трудитися над нею. інакше життя перетворюється на тихе, навіть болісне існування. тоді пошуки сенсу життя стають безрезультатними. життя перетворюється на монотонне повторення днів, років. воно не приносить радості. втрачається смак до життя. що може ? тільки різкі зміни, тобто, рух.але не всякий рух приносить відчуття щастя. сучасний ритм життя дуже динамічний. ми весь час кудись поспішаємо, прагнемо щось купити, кудись з'їздити, щось побачити, заробити більше грошей, хочемо бути в курсі всіх подій, стежимо за останніми новинами – крутимося, збираємося кимось стати, чогось добитися і почати жити щасливо. але найчастіше в цій метушні, в гонитві за щастям ми забуваємо про найважливіше – жити потрібно кожен момент, кожну мить. не варто нічого відкладати на потім, щоб не втратити дорогоцінний час. ми позбавляємо себе радості спілкування з батьками, з друзями, придушуємо свої почуття, тому що на все це не вистачає часу. ми обмежуємо себе в бажаннях, щоб потім було краще жити. але в гонці за примарним щастям пропалюємо життя марно. настає «потім», а життя пройшло, вже немає сил кудись прагнути, немає відчуття щастя, тому що воно багато років поспіль було десь замкнено, заховано від самого себе. адже щастя складається з багатьох маленьких і великих радощів. чим більше ними наповнюється життя, тим щасливіше себе почуває людина. тому кожен день, кожна хвилина життя має бути наповнена змістом, в будь-якому вчинку має бути закладена мета.крім того, життя – це можливість самовираження людини, шанс зробити велике відкриття, заявити світові про себе. кожна людина індивідуальна і унікальна. але лише одиницям судилося стати всесвітньо відомими, увічнити свої імена в історії. лише деякі роблять великі відкриття, пишуть великі твори. у цьому полягає їх призначення. ніхто не має права знищувати чуже життя, якою б благою не була мета. так що таке життя? напевно, сенс криється в самому житті, в таїнстві його зародження і таїнстві смерті, в його продовженні в нащадках. жити – це прекрасно!

Маленький горбань або  павлик — головний герой оповідання   спиридона черкасенка,  душевно красивий і щедрий хлопчик. павлик — горбатий хлопчик,  син шахтарської вдови та онук діда антипа.  в нього немає батька, він ласкавий, уважний до    людей і природи. під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда,    павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… хлопці за це б’ють павлика, знущаються над ним. його жаліють мати, дідусь. спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.    опис павлика: «невеличка рідковолоса голівка його майже ховалася за горбом», «журні сині очі», «худі, гострі коліна» риси характеру павлика: а) добрий; б) поважає дорослих (матір, діда); в) любить природу; г) ввічливий; д) щирий у стосунках з оточуючими; е) терпимість до образ з боку хлопців; ж) співчутливість до страждань інших (зайчик…); з) чуйний; г) «лагідний, сумирний» (с. черкасенко про героя); к) фантазер; л) духовно багатий.