1) від схрещування суниць із рожевими одержали рослини, серед яких 4000 кущів (25%) мали червоні плоди. яка кількість кущів матиме рожеві плоди? 2) гомозиготну рослину кавуна з довгими зеленими схрестили з гомозиготною рослиною, яка має округлі смугасті плоди. у першому поколінні f1 - усі рослини з круглими зеленими . запишіть схеми схрещування та укажіть усі можливі генотипи і фенотипи гібридів f2. 3)жінка, батько якої страждав на дальтонізм, одружилася зі здоровим чоловіком. яка ймовірність народження в цій родині дитини-дальтоніка?

172

370

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

Kruglivnik1ta

Биология

4,7(14 оценок)

1. 8000 кущів (50%) будуть мати рожеві плоди.

суниці із рожевими мають генотип ав (неповне домінування), отже при схрещуванні суниць із рожевими отримуємо 25% кущів з червоними , 50% - з рожевими, 25% - з білими.

а - округла форма (домінантна)

а - довга форма (рецесивна)

в - зелений колір (домінантний)

b - смугастий колір (рецесивний)

при схрещуванні двох гомозигот за всіма ознаками аавв х ааbb, у першому поколінні отпримуємо усі рослини з круглими зеленими , які являються гетерозиготами за всіма ознаками (aabb).

у другому поколінні отримуємо

ab ab

ab aabb aabb

генотипи гібридів f2 - aabb : aabb : aabb (у співвідношенні 1: 2: 1)

фенотипи гібридів f2 - рослини з круглими зеленими та рослини з довгими смугастими (у співвідношенні 3: 1).

3. відомо, що батько жінки хворів дальтонізмом, отже вона є гетерозиготою за даною ознакою (генотип x^a x^a). її чоловік - здоровий (генотип x^a y).

x^a x^a

x^a x^a x^a x^a x^a

y x^a y x^a y

можливість народження в цій родині дитини-дальтоніка складає 25% (хворим може бути тільки хлопчик).

gebatible777

Биология

4,4(62 оценок)

Агроценоз (греч. agros — поле) — это сообщество организмов, обитающих на землях сельскохозяйственного пользования, занятых посевами или посадками культурных растений. Примерами таких экосистем являются поля, огороды, сады, парки, искусственные пастбища, цветники и т. д. Сообщества растений и животных, искусственно создаваемые человеком в морских и пресноводных водоемах, также можно отнести к категории агроценозов.

При создании агроценозов человек применяет комплекс агротехнических приемов: различные обработки почвы (вспашка, боронование, дискование и др.), мелиорацию (при избыточном увлажнении почвы), иногда искусственное орошение, посев (посадка) высокоурожайных сортов растений, подкормку, борьбу с сорняками, вредителями и болезнями растений.

Структура агроценоза. Агроценозы, как и любые природные экосистемы, обладают определенным составом организмов (культурные растения, сорняки, насекомые, дождевые черви, мышевидные грызуны и др.) и определенными взаимоотношениями между живыми организмами и условиями среды. Эти взаимоотношения наиболее четко проявляются на уровне трофических связей между организмами.

В агроценозе (например, ржаного поля) складываются те же пищевые цепи, что и в природной экосистеме: продуценты (рожь и сорняки), консументы (насекомые, птицы, полевки, лисы) и редуценты (бактерии, грибы). Обязательным звеном этой пищевой цепи является человек, который своим трудом создает каждый агроценоз и обеспечивает его высокую продуктивность, а затем собирает и использует урожай.