Як я оцінюю духовний культурний розвиток україни на сучасному обсязі

  курсові роботи  дипломні роботи  підручники  твори  тлумачний словник  економічний словник  зно 2015  робота для студентів  курси іноземних мов  генератор списку використаної літератури  рейтинг користувачів  додати роботу  вхід  основні тенденції: сучасні, культурні ситуації україни / сторінка 3назва:   основні тенденції: сучасні, культурні ситуації українитип:   рефератмова:   українськарозмiр:   24,80 kbзавантажень:   440оцінка:   12345    поточна оцінка 5.0  надіслати посилання другу    додати роботу в блокнот  поскаржитися на роботу    версія для друку  скачати цю роботу безкоштовнопролистати роботу:   1    2    3    4    5    6    7  соціологія культури – це не просто галузь соціології. в широкому розумінні вона охоплює всю проблематику суспільного життя, його під своїм специфічним кутом зору. культурний зміст можна виділити в будь-якій цілеспрямованій соціальній діяльності і побуті. політиці, бізнесі, менеджменті, освіті, охорони здоров’я і т.д. у вузькому розумінні соціологія культури локалізує свій інтерес на духовній сфері.емпіричний аналіз культурних цінностей може бути здійснений за такими аспектами: за суб’єктом-носієм культури виділяються суспільство в цілому, нація, соціальні групи, окрема особистість; за функціональною роллю культуру можна поділити на загальну, яка необхідна кожній людині, і спеціальну, яка необхідна людям тієї чи іншої професії; за походженням виділяють народну культуру (наприклад, фольклор) і професійну, яка створюється професіоналами і має авторство; за культури виділяють матеріальну (наприклад, культуру побуту, культуру виробництва матеріальних благ і т.д.) і духовну культуру (наука, освіта, мистецтво, політика, право, релігія і т.крім розглянутих вище категорій “культура”, “функції культури”, “матеріальна культура”, “духовна культура”, “народна культура”, “професійна культура” та ін. в систему основних понять, якими оперує соціологія культури, входять культурні універсалії, культурний етноцентризм, культурний релятивізм, культурні дослідження, культурний капітал, закономірності розвитку культури, масова культура або популярна культура, індустрія культури, субкультура, контркультура.під культурними універсаліями, за дж.мер доком, розуміються загальні риси, які притаманні всім культурам. до них відносяться мода, спорт, спільна праця, танці, освіта, звичаї, мова, релігійні обряди – понад 60 елементів.культурний етноцентризм означає прагнення оцінювати інші культури з позиції своєї власної культури. етноцентризм зв’язаний з ксенофобією – страхом і неприязню до чужих поглядів і звичаїв.культурним релятивізмом називається точка зору, згідно якої культуру можна зрозуміти лише на основі аналізу її власних цінностей, в її власному контексті (у.самнер) і як єдине ціле (р.бенедикт). культурний релятивізм сприяє розумінню тонких відмінностей між близькими культурами. наприклад, у німеччині двері в установах завжди щільно зачинені, щоб роз’єднати людей. німці вважають, що інакше службовці відволікаються від роботи. навпаки, в сша двері кабінетів зазвичай відчинені. американці, які працювали в німеччині, часто жалілися, що закриті двері викликали у них відчуття неприязні і почуття відчуження. закриті двері мають для них зовсім інший сенс, ніж для німців.культурні дослідження – це галузь досліджень на перетині соціальних і гуманітарних наук (культурології, філософії культури, історії, мистецтвознавства, етнографії, антропології та і їй не притаманна яка-небудь єдність, є еклектичною як на рівні теорії, так і відносно свого предмета. інтерес культурних досліджень спрямований на різні сфери від економіки індустрій культури до літературно-критичного аналізу телевізійних програм.культурний капітал – це міра засвоєння індиві пануючої культури в суспільстві в процесі освіти і самоосвіти.індустрії культури – термін, який недостатньо визначений за своїм обсягом і який зазвичай використовується для описування організацій, які беруть участь у виробництві популярної культури, тобто телебачення, радіо, книг, журналів і газет, популярної музики тощо.масова культура (або популярна культура) – це культура, сутність якої полягає в тому, що вона створюється з метою споживання, для розваг. вона є масовою за обсягом, тобто за охопленням аудиторії, і за часом, тобто виробляється постійно, кожного дня. ідея масової культури виникає ще в 20-х рр. хх ст. в межах концепції масового суспільства. критики масової культури, наприклад, представники франкфуртської школи, визначають її як тривіальну: комерціоналізовану і пасивну.

Строката мати давно це було, ще до того, як народилися ми. зозуля робила свою справу. вона підкидала синичкам, плискам, та іншій лі­совій дрібноті свої яйця, а ті виховували під­кидьків. – ти все співаєш, а на старість залишишся сама, як пень без пагонів, – казали птахи зозулі. та ж у відповідь лише сміялася: – ви все своє життя із пелюшками та ко­лисками промучитеся, а я своїх дітей, як буде треба, знайду і примушу годувати себе. закон є закон! однак доля зле жартує з тими, хто споді­вається задарма прожити вік. коли настав час, усі зозулині діти не визнали строкатої матері, відмовилися доглядати її. і застогнала пташина. перші в її житті сльози покотилися з очей. на галявині, куди вони впали, розкрили свої білі вінки квіти. у народі їх так і називають – зозулині сльози. ботаніки ж дали їм назву зозу­линець плямистий. чи доводилося вам спостерігати, щоб зозуля плакала? ніхто цього не бачив. тому про без­турботну, самовпевнену людину, яка починає бідкатися, коли потрапить у скруту, кажуть, що вона ллє зозулині сльози. а матерів, котрі не хочуть доглядати своїх дітей, зневажливо нази­вають зозулями (з кн. «українська міфологія») (171 слово).