Чарушин евгений иванович иллюстратор небольшое сообщение !

126

203

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

awoln

Литература

4,5(91 оценок)

Евгений иванович чарушин (1901-1965), художник и писатель, книжный график.родился в вятке (ныне киров) 29 октября (11 ноября) 1901 года в семье губернского архитектора и.а. чарушина. учился в ленинградском вхутемасе (высшие художественно-технические мастерские, 1922-1927), в частности у а.а. рылона. жил в ленинграде.сотрудничал в журналах "мурзилка" (с 1924), "еж" (1928-1935), "чиж" (1930-1941). в 1928 году получил и свой первый книжный заказ — на оформление рассказа в.в. бианки "мурзук" (для ленинградского отделения госиздата, где художественной частью заведовал в.в. лебедев, оказавший большое влияние на молодого чарушина). с тех пор исполнил массу иллюстраций к текстам того же бианки, а также м.м. привчшина, с.я. маршака и других писателей. часто оформлял и собственные сочинения ("разные звери", 1929; "волчишко и другие", 1931; "никитка и его друзья", 1938; "медвежата", 1944; и в 1930-е годы стал одним из лучших художников детской книги, дизайн которой в то время уже окончательно сложился в особое направление в искусстве. работая в технике свободного акварельного рисунка, монохромного или цветного, легким динамичным пятном, чарушин воссоздавал в пространстве книги (в том числе и на полях) не просто кусочки натуры, но целостную пейзажную среду, средоточиями которой представали разнообразные живые твари. по-своему самобытны, лексически просты и изящны его очерки в жанре рассказов о животных и популярного краеведения.переводил свою анималистику также в настенную живопись (во время эвакуации расписал столовую и детский сад завода № 266 и ряд других интерьеров в кирове, 1942-1944), но еще чаще — в русло декоративного эстампа (в технике литографии) и фарфоровой малой пластики.евгений иванович чарушин умер в ленинграде 18 февраля 1965 года.

denismelnik04

Литература

4,6(32 оценок)

Мабуть, філософська казка «Маленький принц» є одним з найвідоміших творів А. Сент-Екзюпері. Вона стала найпоетичнішим вираженням філософських ідей письменника. Герой казки – маленький мешканець астероїда В-612, який несподівано з’являється перед льотчиком, що потерпів аварію і залишився на самоті серед пісків Сахари. Автор не приховує, що його оповідь казкова, а головний герой цієї казки втілив в собі ті якості, які надають сенс і зміст людському життю, втілив маленьку частинку живої людської душі. У нього розумний погляд на оточуючий світ, добре і щире серце. На інших планетах маленький принц бачив багато мешканців, які своє життя присвятили безглуздим заняттям. Це й король, який правив усім світом і при цьому не мав підданих, і самолюб, що насолоджувався своїм марнославством, і гіркий п’яниця, і «ділова людина», яка була зайнята підрахунком зірок на небі.Серед землян таких людей теж було дуже багато. Маленький принц життя дорослих людей взагалі вважав нерозумним. Під час своєї подорожі він зрозумів, що без людей на світі погано, але з ними ще гірше. З точки зору звичайної людяності те, що роблять земляни незбагненне. Найбільшою силою на землі володіють безглузді люди, а правдиві і чисті душею істоти найчастіше слабкі і беззахисні. Як не дивно, але слабкою людину робить те, що є в ній найкраще: щирість, дружелюбність, правдивість, чуйність і ніжність душі.Однак у перевернутому і безглуздому земному світі Маленькому принцу все ж таки вдалося зустрітися зі справжньою щирістю. Одну з найголовніших істин відкрив йому Лис: людські відносини можуть будуватися на прихильності, любові або прирученні. Але істину пізнаєш, тільки кохаючи. «Ось мій секрет , -казав Лис, - він дуже уважне одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш». І це напрочуд вірний висновок, адже покликання кожної людини – безкорислива любов до тих, кому вона потрібна, відповідальність за тих, кого вона приручила. Життя дається кожній людині, щоб прожити його серед інших, і щоб прожити не марно. На мій погляд, це і є мораль дивної казки «Маленький принц». У фіналі казки Екзюпері торкається теми смерті, причому підходить до цієї теми по-своєму. Герой його твору міркує, що смерть неминуча, але вважати, що смерть позбавляє життя людини сенсу, ні в якому разі неможна. Маленький принц змушує примиритися з неминучістю смерті і зрозуміти, що живою залишається душа людини, яка і протиставляється філософії, що позбавляє будь-якого сенсу нашого існування.

Объяснение: