Регистрация
abereziuk2017
Есть ответ 👍

Есть ли что-то между ними общее (Рогожин и Мышкин)? Достоевского «Идиот»

115
141
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

mfaig
mfaig
4,8(54 оценок)
Рогожин — мученик горячечного чувства, как Мышкин стал таким же мучеником в мире людей. В этом смысле Рогожин, действительно, брат князю. Они братья по чувству, единые в одном стремлении к любви и прощению. Не случайно Мышкин прозорливо угадывает в Рогожине «свое»: «...у него огромное сердце, которое может и страдать и сострадать. Когда он узнает всю истину и когда убедится, какое жалкое существо эта поверженная, полоумная, - разве не простит он ей тогда все прежнее, все мучения свои ?» Рогожин — брат, но брат земной и грешный.
Рогожин, стремящийся, подобно Мышкину, к любви, прощению и состраданию, не может, однако, в отличие от своего названного брата сострадать другому и прощать другого, а может лишь страдать сам и искать прощения для одного лишь себя. Так просил он о прощении Настасью Филипповну: «Умру, говорю, не выйду, пока не простишь, а прикажешь вывести — утоплюсь!» Но говорилось это то с гордостью, то сверканием глаз, а значит, не с любовью, а с ненавистью. Он просит Настасью Филипповну о прощении, а ее саму не прощает. Рогожин не может простить и сострадать оттого, что слишком тяжелым ощущает на себе груз земного греха, который, кажется давит его тем сильнее, чем сильнее жаждет он освободиться от него.
Рогожин хочет видеть истину, а не рассуждать о ней. Оттого он говорит, что любит смотреть на картину Голъбейна «Труп Христа»: «...не любит, - мысленно поправляет его князь, - а, значит, ощущает потребность... Он хочет силой воротить свою потерянную веру. Ему она до мучения теперь нужна...» Но к прощению, к достижению желаемого много противостояния: на нем лежит печать греха, в нем живет любовь-ненависть, и он не может простить
zarraban
zarraban
4,6(23 оценок)

твір акутагави «павутинка»

має глибокий і суто філософський зміст. це швидше притча, ніж щось інше, тому,

щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії,

зокрема, з японської.   ця новела-притча

була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі

моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.

оповідання

починається з опису прекрасного літнього ранку. ранок – символ нових надій,

пробудження і переродження людської душі. 

в озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього

сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і

святості. берегом озера знічев”я   походжає будда – божество, символ добра,

гармонії, моральний ідеал людини.   будда випадково

заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на

грішника кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя.

будда ніби переглядає гріхи кандати і раптом серед них бачить один-єдиний   добрий вчинок: колись кандата ів павучка

і не наступив на нього. цього для будди було досить, щоб дати злочинцю шанс.

будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої

знаходиться у руках долі,   і опускає її в

озеро. і цією павутинкою, ниточкою між раєм і пеклом, злодій міг би вибратись

назовні, врятуватися від пекельних мук, але не судилося… його власна сутність,

тобто, відсутність співчуття до ближніх, до інших нещасних, не дозволила

врятуватися самому та й врятувати інших. кандата знов і вже назавжди упав у

море крові, а будда у печалі пішов собі геть.

новела «павутинка»

стверджує ідеали добра, вчить, що треба жити в мирі з людьми і з самим собою,

відповідати за свої вчинки, робити добрі справи і пам”ятати, що за всі вчинки

доведеться колись відповісти, бо існує вища справедливість.

подробнее - на -

Популярно: Другие предметы