Есть ответ 👍

Почему Лермонтов назвал своё произведение песней? Чем она близка устному народному творчеству? Кто в ней ведёт повествование? «Песни про царя Ивана Васильевича...»?

243
470
Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:


Поэма М. Ю. Лермонтова "Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова" (1837) в контексте всего творчества поэта воспринимается как своеобразный итог его работы над русским фольклором. Лермонтов стремился приблизить поэму к эпическим фольклорным сказаниям, поэтом у песня – ее как бы исполняют старинные музыканты. Гусляры, тешащие "Песнью" "доброго боярина и боярыню его белолицую", играют важнейшую роль в структуре поэмы. Авторского голоса читатель не слышит, перед ним как бы произведение устного народного творчества. Следовательно, нравственные позиции, с которых оцениваются персонажи "Песни.. ", не лично авторские, а обобщенно народные. Это многократно усиливает торжество правды-матушки в сказании, ибо поступок безвестного купца Калашникова, защищавшего свою честь, стал фактом народной истории.

Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

Популярно: Другие предметы