В чем причины нашествия Наполеона на Россию? Расскажите о военных действиях в 1812 г. В чем состояло значение Бородинской битвы?

157

467

Посмотреть ответы 2

Ответы на вопрос:

soneta991

Другие предметы

4,4(1 оценок)

начале правления Александра I Россия сохраняла нейтралитет. Но после похищения и расстрела представителя династии Бурбонов — герцога Энгиенского, ложно обвиненного в подготовке покушения на Наполеона, Александр I предложил создать новую (Третью) коалицию против Франции.
Действия союзников были неудачны. Уже в октябре 1805 г. французские войска окружили австрийскую армию под Ульмом и вынудили ее сдаться. Командовавший русской армией генерал М. И. Кутузов, шедший на помощь австрийцам, вынужден был начать отступление. Силы русских насчитывали 35 тыс. человек против 150-тысячной армии Наполеона. Наполеон попытался окружить русские войска при Кремсе, но потерпел поражение. Вскоре численность русско-австрийских войск возросла, и Александр I решил дать сражение, но 20 ноября 1805 г. в битве при Аустерлице союзные войска потерпели поражение
Наполеон стремился как можно быстрее разгромить русских в генеральном сражении. Русские войска были разделены на три армии. Ведя тяжелые арьергардные бои, они отступали в направлении Смоленска. 4 — 6 августа под Смоленском произошло оборонительное сражение, в ходе которого все атаки французов были отражены. Однако главнокомандующий русскими войсками генерал М.Б. Барклай-де-Толли, опасаясь окружения, приказал отступать по направлению к Москве.
В России усиливалось недовольство отступлением, войска рвались в бой, и Александр I под нажимом общественности назначил главнокомандующим М. И. Кутузова. Кутузов также был противником генерального сражения, поскольку считал, что оно не решит исход войны. Однако ему пришлось считаться с настроениями армии и общества. Он выбрал для боя позицию у села Бородино (в 12 км от Можайска). Наполеон обладал небольшим численным превосходством. У него было 130 —135 тыс. человек при 587 орудиях против 132 тыс. русских при 624 орудиях.

mcanya1

Другие предметы

4,5(58 оценок)

Тоді Петро встав разом з 11 апостолами+ і голосно промовив: «Юдеї та всі жителі Єрусалима! Уважно послухайте, що я вам скажу. 15 Не думайте, що ці люди п’яні, бо зараз тільки третя година дня*, 16 а те, що ви бачите, було передречено через пророка Йоı́ла: 17 “В останні дні,— говорить Бог,— я виллю свій дух* на всіляких людей. І будуть пророкувати ваші сини та дочки, юнаки ваші матимуть видіння, а вашим старим чоловікам будуть снитися сни.+ 18 У ті дні я виллю свій дух* навіть на моїх рабів та рабинь, і вони теж пророкуватимуть.+ 19 Також я дам чуда* на небі, а на землі знаки: кров, вогонь та хмари диму. 20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров. Усе це станеться ще до приходу великого та славетного дня Єгови*. 21 І кожен, хто кличе ім’я Єгови ”.+

22 Ізраїльтяни, прислухайтесь до моїх слів: Ісус назаря́нин — це чоловік, на якого Бог відкрито вам указав, здійснивши через нього могутні діла й чуда* і давши знаки,+ про що ви й самі знаєте. 23 Цей чоловік був виданий вам, щоб виконалося те, що Бог постановив* та передбачив.+ І саме його ви руками беззаконників стратили, прибивши до стовпа.+ 24 Але Бог його воскресив,+ звільнивши від мук* смерті, оскільки було неможливо, щоб вона і далі тримала його.+ 25 Ось що про нього говорить Давид: “Я постійно бачу перед собою* Єгову*; він завжди праворуч від мене, тож я ніколи не похитнуся. 26 Через це моє серце розвеселилось, і я заговорив з великою радістю. Я* житиму надією, 27 бо ти не залишиш мене* в могилі* і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління.+ 28 Ти показав мені дорогу життя. Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість”.+

29 Брати! Про Давида, голову родини, можна з упевненістю сказати, що він помер, був похований,+ а його гробниця тут донині з нами. 30 Він був пророком і знав, що Бог поклявся посадити на його трон одного з його потомків*.+ 31 Тому Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі*, а тіло його не побачить тління*.+Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки.+ 33 Тож оскільки Бог, Батько, звеличив Ісуса, посадивши його праворуч від себе,+ і дав йому обіцяний святий дух,+ то Ісус вилив цей дух на нас, і тепер ви це бачите й чуєте. 34 Адже Давид на небо не піднявся, а промовив: “Сказав Єгова* моєму Господу: «Сиди праворуч від мене, 35 поки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги*»”.+ 36 Отже, нехай весь ізра́їльський народ буде впевнений: Ісуса, котрого ви стратили на стовпі,+ Бог зробив Господом+ і Христом».

37 Ці слова вразили їх у саме серце, тому вони почали запитувати Петра та інших апостолів: «Брати, що ж нам тепер робити?» 38 А Петро відповів: «Покайтесь,+ і нехай кожен з вас охреститься+ в ім’я Ісуса Христа, щоб отримати прощення гріхів,+ і тоді ви одержите в дар святий дух. 39 Бо Єгова*, наш Бог, дав таку обіцянку+ вам і вашим дітям, а також тим, хто далеко,— всім, кого він захоче до себе покликати».+ 40 І Петро говорив ще багато іншого, даючи ґрунтовне свідчення та настійно заохочуючи: «Рятуйтесь від цього зіпсованого покоління».+ 41 Тож ті, хто радо прийняв його слова, охрестилися.+ Того дня до них приєдналося приблизно 3000 осіб*.+ 42 І вони далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів, разом проводили час*, споживали їжу+ і молились.+

43 У той час кожного* охоплював страх, апостоли ж виконували багато чуд* та знаків.+ 44 Усі люди, які ставали віруючими, перебували разом, і в них усе було спільне. 45 Вони продавали своє майно,+ все, що мали, й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою.+ 46 І день у день вони перебували в храмі, об’єднані спільною метою, їли в різних домах і ділилися своєю їжею з великою радістю та щирим серцем